Пантелеймон Куліш як перекладач

Анотація

Серед відомих фундаторів модернової літератури свого народу особливе місце посідає Пантелеймон Олександрович Куліш. Його слово стало засобом пропаганди своїх суспільних поглядів і сприяло збагаченню рідної мови. Ім’я Пантелеймона Куліша є серед видатних перекладачів з надбань світової літератури. Зважаючи на значення цієї діяльності для розширення обріїв української літератури та спрямовуючи її на європейський шлях художнього пізнання світу, посилюючи та утверджуючи роль українського слова, спираючись на досвід своїх попередників, П. Куліш посилює український перекладацький процес. Його художні переспіви та переклади стали втіленням ідеї культурництва Куліша-європейця та Куліша-хуторянина і сприяли духовному розвитку українського народу. Творчо опрацьовуючи твори світової літературної еліти, Куліш часто використовував художні форми, які були традиційними для російської та європейських літератур, але новаторськими для української. Його перекладацьку манеру взяли за зразок і майстерно продовжили українські «неокласики» М. Зеров, М. Рильський, М. Драй-Хмара, П. Филипович, відчутний його вплив у творчості Є. Маланюка. В антології української поезії «Струни», виданій 1922 р. у Берліні Б. Лепким, представлені вірші письменника, які репрезентують його як творця якісно нових художніх форм і разом з тим розкривають суть здійснюваної «європеїзації» української літератури. В царині збагачення української літератури оригінальними творами ім’я П. Куліша стоїть поряд з такими митцями світового масштабу, як П. Тичина, Г. Аполлінер, В. Маяковський, Й. Бродський та ін. Дослідники життя і творчості П. Куліша вважають його ключовою постаттю українського національного відродження у XIX–XX століттях. Лише поодинокі митці минулого можуть зрівнятися з ним в універсальності піднятих тем, в обсязі та значущості написаного, а його перекладацький доробок є вагомим внеском в історію вітчизняної культури.