Розвиток соціальності студентів в умовах інклюзивної освіти

Анотація

У статті висвітлено поняття «соціальність», «інвалідизація», «інклюзія», «інклюзивна освіта», «інклюзивне навчання». Створення в суспільстві сприятливих умов для розкриття соціально значущого потенціалу кожної особистості має ґрунтуватися на розумінні того, що велика інформаційна насиченість сучасного світу визначає посилення ролі соціальної комунікації в розвитку особистості, актуалізує її здатність до міжособистісного та надособистісного зв’язку, що визначається рівнем її соціальності як здатності до взаємодії із соціальним світом. Поширення інвалідності призводить до ізоляції стигматизованої частини населення в соціальному середовищі, соціальний статус особистості «інвалід» часто гальмує індивідуальний і соціальний розвиток особистості, набуття соціальності через відсутність спеціально створеного в суспільстві, зокрема в такому важливому соціальному інституті, як освіта. Причому максимальна компенсація психофізичних обмежень, повноцінна самореалізація та інтеграція людей із проблемами здоров’я в суспільство стають можливими лише шляхом сприяння формуванню та розвитку їх соціальності, що забезпечує «включення» особистості в загальний соціальний світ. Показником активного розвитку досліджуваної проблеми є той факт, що останнім часом за кордоном та в Україні захищено низку кандидатських і докторських дисертацій, присвячених висвітленню різних аспектів проблеми соціальності в рамках філософської (П. Ворохов, К. Логова, Н. Колпакова, М. Остарков, І. Пантелєєва, С. Щербак), політичної (В. Малугіна), біологічної (А. Чабовський) та ін. наук. Питання розвитку соціальності досліджуються і в педагогічному контексті (І. Мавріна, А. Кусжанова). У зв’язку з цим важливим для розвитку соціальності підростаючого покоління є те, що сьогодні система освіти України стає все більш відкритою для дітей з вадами психофізичного розвитку. Нові можливості розвитку соціальності таких дітей шляхом їх інтеграції в середовище навчального закладу знайшли відображення в нормативно-правових актах як міжнародного, так і вітчизняного рівня. Вагома теоретико-методологічна база, представлена багатогранним аналізом освіти, виховання та вирішення соціальних проблем людей з вадами психофізичного розвитку, що здійснюється в рамках усієї гуманітарної науки, вимагає системного мислення для вивчення проблеми інклюзивної освіти з нових ракурсів – в аспекті сприяння дітям з обмеженими можливостями до суспільного життя, вирішення практичних завдань розвитку їх соціальності в процесі виховання та навчання.