Сучасні аспекти організації неформальної освіти майбутніх педагогів

Валентина Литвин

Анотація


У статті теоретично обґрунтовано сучасні аспекти організації неформальної освіти майбутніх педагогів. Визначено, що динаміка розвитку українського суспільства, постійна зміна вимог до фахівців актуалізують значення неперервної освіти в особистісному і професійному житті людини, важливою складовою у цьому процесі є неформальна освіта. Вона забезпечує оновлення та удосконалення компетенцій особистості протягом життя, допомагає у професійному самовизначенні, уможливлює варіативність способів здобуття освіти, сприяє активній комунікації та соціалізації, розвиває професійну мобільність людини. З’ясовано, що особливого значення набуває неформальна освіта у професійний діяльності педагога, яка пов’язана з його постійним самовдосконаленням, оновленням змісту, форм і методів навчання. Важливо, щоб процес залучення особистості до неформальної освіти розпочинався ще на етапі професійної підготовки у закладі вищої освіти. Схарактеризовано, що неформальна освіта використовується для характеристики освітнього процесу, організованого поза межами традиційної освітньої системи й призначена для задоволення пізнавальних потреб майбутніх педагогів. Обґрунтовано, що до основних характеристик неформальної освіти можна віднести наступні: організована та має підтримку, яка надається фахівцем або навчальною системою в тих чи інших галузях знань і практичних навичок; може мати конкретні цілі навчання або бути спрямованою на загальне підвищення розумово-пізнавальної і творчої діяльності; не обмежена географічно, може бути доступною в будь-якій точці світу; не обмежена часом, але, як правило, короткострокова; зазвичай, не підкріплена документальним засвідченням набутих знань та навичок, якості засвоєння навчального матеріалу, рівня кваліфікації тощо; більш гнучка, ніж формальна, швидше реагує на потреби ринку; застосовує інноваційні методи навчання. Зроблено висновок, що майбутньому педагогу замало володіти компетенціями, які формуються у нього в межах формальної освіти, необхідність їхнього поповнення та удосконалення роблять актуальною проблему розвитку неформальної освіти, яка спрямована на оптимізацію процесів професійного та особистісного розвитку педагога.


Ключові слова


неформальна освіта; організація неформальної освіти; учасники неформальної освіти; види та форми неформальної освіти; професійна підготовка майбутніх педагогів

Повний текст:

PDF

Посилання


В. Андрущенко, «Філософія неформальної освіти: проблеми та перспективи розвитку», Вища освіта України, № 4, с. 5–9, 2013.

Н. Г. Василенко, «Стан і проблеми запровадження системи визнання результатів неформально професійного навчання в Україні», Актуальні проблеми професійної орієнтації та професійного навчання населення в умовах соціально-економічної нестабільності: на VIІ Міжнар. наук.-практ. конф. Київ: ІПК ДСЗУ, 2014, с. 130–138.

А. Гончарук, «Неформальна освіта дорослих у країнах ЄС», Педагогічні науки: зб. наук. праць, № 54, с. 31–36, 2012.

Л. Лук’янова, «Неформальна освіта дорослих: проблеми і перспективи», Професійна освіта: педагогіка і психологія: польсько-укр., укр.-польський щорічник. Ченстохова; Київ, Вип. ХІІІ, с. 327–333, 2011.

А. М. Митина, Дополнительное образование взрослых за рубежом: концептуальное становление и развитие. Москва, Россия: Наука, 2004, 345 с.

Формальна, неформальна та інформальна освіта: що вибрати та як поєднати? Незалежна Освітня Корпорація «TEACHHUB». [Електронний ресурс]. Доступно: http://teach-hub.com/formalna-neformalna-ta-informalna-osvita-vchitelya/

Е. Ð?. Огарев, Образование взроÑлых: оÑновные понÑÑ‚Ð¸Ñ Ð¸ термины. Санкт-Петербург: Ð?ОВ РÐО, 2005, 344 Ñ.

О. І. Огієнко, «Тенденції розвитку освіти дорослих у Скандинавських країнах (друга половина ХХ століття)»: дис. д-ра наук. Київ, 2009, 410 с.

Н. П. Павлик, «Неформальна освіта як інструмент фахового розвитку майбутніх соціальних педагогів», Основи сценарної роботи соціального педагога: метод. матеріали. Житомир, Україна: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2016, 88 с.

Д. Д. Плинокос, М. О. Коваленко, «Неформальна освіта: теоретичні аспекти і наукові підходи», Наукові праці Кіровоградського нац. тех. ун-ту: зб. наук. праць, Вип. 29, с. 53–60, 2016.

«Положення про порядок визнання результатів навчання, отриманих у неформальній освіті», Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харків. обл. ради. [Електронний ресурс]. Доступно: http://www.hgpa.kharkov.com/wp-content/uploads/

/normatyvni/pologennya_neformalna.pdf

Н. В. Сулаєва, «Основні підходи до менеджменту неформальної мистецької освіти в художньо-творчих колективах вищих педагогічних навчальних закладах», Витоки педагогічної майстерності: зб. наук. праць, Вип. 8(2), с. 256–262, 2011.

О. В. Шапочкіна, «Сучасні тенденції розвитку неформальної освіти майбутніх учителів У Німеччині»: автореф. дис. канд. наук. Київ, 2012, 22 с.

P. Federighi, Non-formal Education: Glossary of Adult Learning in Europe. Hamburg: UNESCO Institute for Education, 1999, 130 p.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.