Гармонізація відносин університет-студент засобами позанавчальної соціальної активності фахівців соціономічних професій
Анотація
У статті розглянуто проблемні аспекти реалізації механізму соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій. Окреслено теоретичні засади міждисциплінарних підходів до вивчення освітніх впливів на розвиток соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій та визначено сучасний стан науково-педагогічної думки щодо розвитку соціальної активності особистості, як форми її соціально-осмисленого буття в процесах самотворчості, комунікації та взаємодії з іншими людьми, завдяки яким уможливлюється та соціальна цілісність особистості. Виявлено продуктивні стратегії аналізу процесів та розробок моделей наукового супроводу розвитку соціальної поведінки майбутніх фахівців, як членів певних професійних груп в нових умовах ринку праці. Соціальна активність є однією із провідних якостей особистості, передумовою гармонізації її відносин із суспільством і державою, стабілізує єдність цілей суспільного і державного розвитку.
У статті розкривається зміст професійних якостей майбутніх фахівців соціономічних професій, місце соціальної активності в структурі фахової підготовки педагогів, соціальних працівників та психологів, як представників соціономічного напряму. Аналізується характер взаємодії адміністрації закладу вищої освіти і студентів у формальних і неформальних контекстах їх залучення до активної участі у навчальній, культурній, дозвіллєвій, соціальній діяльності як чинник розвитку позанавчальної соціальної активності. Деталізується змістове наповнення концепту розвитку соціальної активності майбутнього фахівця на підструктурних рівнях взаємодії «суспільство – освіта», «освітнє середовище – особистість майбутнього фахівця» на сучасному етапі розбудови професійної освіти в Україні. Також враховано, що основу розвитку соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій становлять навчальні, наукові, творчі, дозвільні, громадські види діяльності, які інституціоналізуються в межах закладів вищої освіти у студентських спільнотах: академічних групах, студентському самоврядуванні, клубах за інтересами, гуртках самодіяльності, наукових товариствах, неформальних об’єднаннях тощо.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
United Nations Sustainable Development. Agenda 21: United Nations Conference on Environment and Development (Rio de Janeiro, Brazil, June 3–14, 1992). 351 р.
URL: http://sustainabledevelopment.un.org/content/documents/Agenda21.pdf
«Переглянута Європейська Хартія про участь молоді в місцевому та регіональному житті», Конгрес місцевих та регіональних рад Ради Європи, травень, 2003. URL: https://rm.coe.int/168071b58f
К. С. Аверіна, «Фактори формування соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій», Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки, Вип. 3, с. 171–182, 2019.
К. С. Аверіна, «Участь у просоціальній діяльності як складова розвитку соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій», Вісник післядипломної освіти: зб. наук. праць; Серія: Педагогічні науки, Вип. 12(41), с. 10–29, 2020.
О. О. Дейнеко, «Соціально-професійні плани сучасного українського студентства в контексті ризик-стратегій: перспективи емпіричної розвідки», Вісник Харківського національного ун-ту імені В. Н. Каразіна: зб. наук. праць; Серія: Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи, Вип. 29, № 993, с. 168–176, 2012.
К. С. Аверіна, «Неформальні об’єднання як крок до життєвого самовизначення студентської молоді», Науковий огляд, Вип. 1(22), с. 5–14, 2016.
URL: https://naukajournal.org/index.php/naukajournal/issue/viewFile/42/27
І. Д. Бех, Особистісно зорієнтоване виховання: наук.-метод. посіб. Київ, Україна: ІЗМН, 1998, 204 с.
W. K. Warner, «Problems of participation», Journal of cooperative extension, № 4, р. 219–228, 1965.
C. Griffin, «Challenging assumptions about youth political participation: critical insights from Great Britain. Revisiting youth political participation», Challenges for research and democratic practice in Europe; Forbrig J. (ed.). Council of Europe, 2005, р. 152.
К. А. Поселецька, «Професійна самореалізація студентської молоді як педагогічна проблема», Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. праць, Вип. 35. Київ – Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2013, с. 392–396.
Н. І. Жигайло, Психолого-педагогічні основи професійної адаптації майбутніх фахівців: монографія; Г. П. Васянович, Ред. Львів, Україна: Вид-во «Сполом», 2008, 464 с.
M. Jans, K. De Backer, Youth and social participation. Elements for a practical theory. Brussels: Flemish Youth Council JeP, 2002, р. 2.
Н. Г. Городецька, «Психологічні особливості подолання інноваційних бар’єрів у педагогічній діяльності», дис. канд. наук: 19.00.07. Київ, 2009, 225 с.
R. Hart, Children’s participation from tokenism to citizenship. Florence: UNICEF Innocenti Research Centre, 1992.
J. Dalrymple, J. Boylan, Effective Advocacy in Social Work. 2013, 208 р., р. 100.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.