Участь у просоціальній діяльності як складова розвитку соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій

Катерина Аверіна

Анотація


Стаття присвячена дослідженню проблеми участі у просоціальній діяльності майбутніх фахівців соціономічних професій в умовах освітнього середовища та моделювання педагогічного супроводу процесу розвитку соціальної активності. Виявлено, що проблематика участі, як певного виду соціальної активності сьогодні активно вивчається в контексті теорій, спрямованих на дослідження розвитку спільнот, волонтерства, соціального капіталу, соціальних мереж, соціальних рухів, громадянського суспільства, демократії, якості державних послуг, соціології повсякденності, етики споживання тощо. Встановлені види і форми соціально спрямованої діяльності майбутніх фахівців, що мають поширення як в освітянському середовищі, так і за його межами, достатньо чітко характеризують ступінь розвиненості їх соціалізаційних навичок та соціальної активності, зокрема навичок соціальної участі, як одного з важливих компонентів життєдіяльності сучасної людини. Розглянуті види активної участі студентів у суспільному житті, що мають своїм підґрунтям певні соціальні дії, зокрема – опосередковано або безпосередньо пов’язані із потребою подолання у цьому процесі бар’єрів соціокультурного життя. Проаналізовані результати досліджень проблеми подолання бар’єрів соціокультурного життя, виявлена складну багатофункціональну структуру та розгорнуту типологію причин їх виникнення і складність подолання. За результатами авторського соціолого-педагогічного дослідження соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій в освітньо-виховному середовищі чотирьох вітчизняних закладів вищої освіти (ЗВО) виявлені найбільш розповсюджені види соціальної активності в межах закладу освіти, найбільш «вимушені» види соціальної активності, найбільш бажані, однак поки що не реалізовані види соціальної активності. На основі аналізу чинників та мотивів участі/неучасті у соціальних видах діяльності або вимушеної участі межах закладу освіти обґрунтовується потреба розробки засобів коригування особистісної мотивації та підвищення рівня самоусвідомлення майбутніми фахівцями власних станів, дій, а також розуміння особистістю властивостей впливу цих дій в контекстах її соціальних зв’язків та розробки моделі педагогічного супроводу розвитку соціальної активності фахівця соціономічної професії.


Ключові слова


освітнє середовище; просоціальність; соціальна активність; соціально спрямована діяльність; фахівці соціономічних професій

Повний текст:

PDF

Посилання


І. Я. Глазкова, «Теоретико-методичні засади формування у майбутніх учителів компетентності запобігання і подолання педагогічних бар’єрів у процесі професійної підготовки», дис. д-ра наук: 13.00.04. Запоріжжя, 2013, 563 с.

Н. М. Дембицька, «Психологічні особливості політичної соціалізації студентів», автореф. дис. канд. наук: 19.00.05; Ін-т психології ім. Г. Костюка АПН України. Київ, 2004, 20 с.

Н. І. Жигайло, Психолого-педагогічні основи професійної адаптації майбутніх фахівців: монографія; Васянович Г. П., Ред. Львів: Вид-во «Сполом», 2008, 464 с.

Ð?. Ð. ЗимнÑÑ, ПедагогичеÑÐºÐ°Ñ Ð¿ÑихологиÑ. МоÑква, РоÑÑиÑ: Ðаука, 2003, 425 Ñ.

К. А. Поселецька, «Підготовка майбутніх учителів філологічних спеціальностей до професійної самореалізації», автореф. дис. канд. наук: 13.00.04. Вінниця, 2016, 20 с.

A. Cornwall, «Locating citizen participation», IDS Bulletin, 33(2), s. 49–58.

К. McKenzie, R. Whitley & S. Weich, «Social capital and mental health», British Journal of Psychiatry, (181), р. 280–283, 2002.

Private Groups and Public Life. Social Participation, Voluntary Associations, and Political Involvement in Representative Democracies; J. van Deth, (ed.). London, Great Britain: Routledge, 1997.

L. F. Berkman, Т. Glass, І. Brissette & Т. Е. Seeman, «From social integration to health: Durkheim in the new millennium», Social Science & Medicine, (51), s. 843–857, 2000.

G. Borjas, «Ethnic capital and intergenerational mobility», Quarterly Journal of Economics, (107), s. 123–150, 1992.

V. Cattell, «Poor people, poor places, and poor health: the mediating role of social networks and social capital», Social Science and Medicine, (52(10)), s. 150–116, 2001.

S. Curtis & К. Lawson, «Gender, ethnicity and self-reported health: the case of African-Caribbean populations in London», Social Science & Medicine, (50), s. 365–385, 2000.

E. L. Idler & Y. Benyami, «Self-rated health and mortality: a review of twenty-seven community studies», Journal of Health and Social Behaviour, (39), s. 21–37, 1997.

D. Ruston, Volunteers, Helpers and Socialisers: Social capital and time use Electronic resource. London, Great Britain: Office for National Statistic. 2003. Available: http://www.statistics.gov.uk/CCI/article.asp?ID=319.

С. Т. Whelan, «The role of social support in mediating the psychological consequences of economic stress», Sociology of Health and Illness, (15(1)), р. 86–101, 1993.

Т. Schuller, S. Baron & J. Field, Social capital: a review and critique. Social Capital: Critical Perspectives. Oxford: Oxford University Press, р. 1–38, 2000.

Y. Li, М. Savage, & А. Pickles, «Social capital and social exclusion in England and Wales, 1972–1999», British Journal of Sociology, (54(4)), р. 497–526, 2003.

G.Palombara, La Ideologia e di teoria scientifica. Roma, New York, 1997, 395 s.

N. Kenneth, & G. Heiko, «Patterns of Participation: Political and Social Participation in 22 Nations», Discussion Paper SP IV, 2008, 201 s.

W. K. Warner, «Problems of participation», Journal of cooperative extension, (4), р. 219–228, 1965.

L. Platt, «Social Participation: How does it vary with illness, caring and ethnic group?», ISER Working Paper 2006-18 Institute for Social and Economic Research. University of Essex, Wivenhoe Park, 2006.

К. А. Поселецька, «Професійна самореалізація студентської молоді як педагогічна проблема», Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. праць. Київ, Вінниця: ТОВ фірма «Планер», № 35, с. 392–396, 2013.

Р. П. Козлова, «Преодоление барьеров профессионального общения как фактор развития интегральной индивидуальности», дис. канд. наук: 19.00.07. Пермь, 1994, 149 с.

Н. Г. Городецька, «Психологічні особливості подолання інноваційних бар’єрів у педагогічній діяльності», дис. канд. наук: 19.00.07. Київ, 2009, 225 с.

Н. А. Подымов, «Психологические барьеры в профессиональной деятельности учителя», дис. д-ра наук: 19.00.07. Курск, 1999, 390 с.

Н. В. Сопілко, «Особливості подолання психологічних бар’єрів у студентів у процесі навчання», дис. канд. наук: 19.00.07. Хмельницький, 2008, 268 с.

Л. В. Литвинова, «Психологічні механізми подолання дезадаптаційних переживань студентів-першокурсників», автореф. дис. канд. наук: 19.00.07. Київ, 2004, 17 с.

Н. В. Яковлева, «Психолого-педагогические условия преодоления коммуникативных барьеров в процессе изучения иностранного языка», дис. канд. наук: 19.00.07. Киев, 2003, 160 с.

Н. В. Виденеев, Природа интеллектуальных способностей человека. Москва, Россия: Мысль, 1989, 173 с.

Ð. Ð?. Пригожин, ÐововведениÑ: Ñтимулы и препÑÑ‚ÑтвиÑ. Социальные проблемы инноватики. МоÑква, РоÑÑиÑ: Ð?зд-во Полит. лит-ры, 1989, 271 Ñ.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.