Іноземний досвід розв’язання проблеми покинутого житла

Abstract

У статті проаналізовано іноземний досвід розв’язання проблеми покинутого житла. На основі проведеного аналізу нами виділено напрями розв’язання проблеми покинутого житла: запобігання появі покинутого житла та реагування на вже наявне покинуте житло. Охарактеризовано основні заходи в рамках кожного з напрямів розв’язання проблеми покинутого житла. Наголошено на важливості роботи з запобігання появі покинутого житла. Також виділені етапи реагування на наявне покинуте житло, які застосовуються у світовій практиці: виявлення покинутого житла (зазвичай у рамках ширшої роботи з виявлення «проблемної власності»); вжиття організаційних та юридичних заходів щодо покинутого житла, крайнім з яких є вилучення житла у публічну власність; розпорядження покинутим житлом, вилученим у публічну (держави, штату/землі, муніципалітету) власність (передача до фонду соціального житла, альтернативне використання, продаж або знесення). Нами з’ясовано, що у більшості країн роль держави переважно зводиться до встановлення законодавчої рамки роботи з «проблемною власністю» загалом і покинутим житлом зокрема. Акцентовано увагу на тому, що ключовим «гравцем» у розв’язанні проблеми покинутого житла переважно є місцеві громади, часто – у співпраці з місцевими мешканцями, громадськими організаціями, органами самоорганізації, церковними та шкільними комітетами й іншими організаціями громадянського суспільства. Відзначено важливість організаційного та фінансового сприяння органам місцевого самоврядування в розв’язанні проблеми покинутого житла з боку держави. Виділено істотні особливості, які слід врахувати, оцінюючи іноземний досвід з погляду застосовності в Україні, а саме: наголошено, що переважно проблематика покинутого житла розглядається у ширшому контексті «проблемної власності», що також включає відумерлу спадщину, безхазяйне майно, «вакантне» (незайняте) житло, неналежно утримуване житло тощо; відзначено, що поняття «покинутості» своєю чергою також може мати різний зміст; під покинутим житлом зазвичай розуміється будинок в цілому, а не окреме приміщення (квартира) в ньому (що пояснюється іншою, ніж в Україні, структурою житлової власності). Наголошено, що ці особливості мають враховуватися при використанні іноземного досвіду в умовах нашої країни