Внутрішній зміст і структурно-динамічні характеристики професійного здоров’я педагогів: інтегративний підхід

Тетяна Дзюба

Анотація


У статті висвітлено результати теоретико-методологічного аналізу психологічних підходів до проблеми професійного здоров’я педагогів. Теоретико-методологічною основою дослідження став інтегративний підхід, що об’єднав онтологічну концепцію суб’єктивного світу особистості; суб’єктний підхід у його загально-психологічних і професійно-психологічних варіантах; смисловий підхід до особистості, концепцію особистісного сенсу «Я» та концепцію «психології ставлень особистості». Професійне здоров’я розглядається як динамічна система смислових структур і процесів, що забезпечує актуалізацію внутрішніх механізмів регуляції самозбережувальної поведінки працівника, активно-позитивному прагненні педагога до його збереження, підтримки й розвитку. Нового змісту і прочитання в рамках досліджуваної проблеми набули концепція організаційного розвитку та управління змінами в організації в умовах соціальної напруженості та концепція стресу, де основні акценти спрямовано на аналізові потенційно-можливих загроз для професійного здоров’я педагогів. Онтологічний ракурс розуміння внутрішнього змісту й структурно-динамічних характеристик професійного здоров’я дозволяє оцінювати цей феномен як здатність до оптимальних змін, як якісно-кількісну характеристику, яка відповідає найкращому варіанту професійної норми і відображає оптимальну здатність повноцінної працездатності, ефективного функціонування, професійного розвитку та професійного довголіття працівника. У статті підкреслено, що оптимальність професійного здоров’я є відносною властивістю і визначається не стосовно природного стану працівника, а стосовно професійних вимог до його функціонування в межах конкретного виду професійної діяльності. Важливою в психологічних трактуваннях внутрішнього змісту професійного здоров’я педагогів є визначення структурно-динамічних характеристик досліджуваного феномену: онтологічного смислу, онтологічного статусу та онтологічних властивостей. Інтегративний підхід розкриває високу суб’єктивну значущість професійного здоров’я педагога, оскільки його усвідомленість виступає внутрішнім механізмом саморегуляції професійної діяльності й поведінки педагога в сфері здоров’я, мотивує поведінку збереження, підтримки й розвитку здоров’я

Ключові слова


професійне здоров’я; інтегративний підхід; онтологічний смисл професійного здоров’я; онтологічний статус професійного здоров’я; онтологічні властивості професійного здоров’я

Повний текст:

PDF

Посилання


1 Д. Леонтьев, Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. Москва, Россия, 2020.

2 R. M. Sade, «A theory of health and disease: the objectivist-subjectivist dichotomy». The journal of Medicine and Philosophy, Vol. 20(5), р. 513–525, 1995. [Online]. Available: https://www.researchgate.net/publication/

_A_Theory_of_Health_and_Disease_The_Objectivist-Subjectivist_Dichotomy

ï›3ï Ð. Ð’. БрушлинÑкий, ПÑÐ¸Ñ…Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ð¸Ñ Ñубъекта. МоÑква, РоÑÑиÑ: Ð?н-Ñ‚ пÑихологии РÐÐ, 2003.

4 А. Г. Асмолов и др., «О некоторых перспективах исследования смысловых образований личности», Вопросы психологии, № 4, с. 35–45, 1979.

ï›5ï Л. Р. Правдина, О. С. ВаÑильева, «ЦенноÑтно-ÑмыÑловые аÑпекты профеÑÑионального здоровьÑ», Ð?нженерный веÑтник Дона. РоÑтов-на-Дону, РоÑÑиÑ: Южный федеральный ун-Ñ‚, â„– 30.2, 2014.

6 Л. М. Карамушка та ін., Психологічні засади організаційного розвитку: монографія. Київ, Україна: Міленіум, 2013, 206 с.

7 M. Peterson, J. F. Wilson, «The Culture-Work-Health Model and Work Stress», American Journal of Health Behavior, Vol. 26, No 1, p. 16–24, 2002. doi.org/10.5993/AJHB.26.1.2.

8 Л. С. Паламарчук, Академічний тлумачний словник української мови. Слово і фразеологізм у словнику. Київ, Україна: Наук. думка, 1980.

9 О. С. Васильева, Ф. Р. Филатов, Психология здоровья человека. Москва, Россия: Академия, 2007.

10 Р. В. Воробьев, «Феномен здоровья: онтологический анализ», автореф. дис. канд. наук. Саратов, Россия, 2013.

11 Д. І. Дзвінчук, Психлогічні основи ефективного управління. Київ, Україна: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2000.

ï›12ï К. Ð’. КарпинÑкий, «Ð?Ð´ÐµÑ Ð¾Ð¿Ñ‚Ð¸Ð¼ÑƒÐ¼Ð° в пÑихологичеÑкой науке», Ð?звеÑÑ‚Ð¸Ñ Ð¢ÑƒÐ»ÑŒÑкого гоÑ. ун-та. Гуманитарные науки, â„– 3, 2012.

ï›13ï Б. С. БратуÑÑŒ, «ПонÑтие нормы – пÑихологичеÑкий и нравÑтвенный ÑмыÑл», ПÑихолого-педагогичеÑкие и филоÑофÑкие проблемы ÑмыÑла жизни, Ð. Ð. Бодалев, Ð’. Э. ЧудновÑкий, Ред. МоÑкава, РоÑÑиÑ: ПÐ? РÐО, 1997, Ñ. 145–157.

14 D. Canter, L. Nanke, Can health be a quantitative criterion? A multi-facet approach to health assessment. In Towards a new science of health. Routledge, 2005, p. 158–171.

15 Н. Амосов, Энциклопедия Амосова. Алгоритм здоров’я: электр. книга. Litres, 2018.

ï›16ï Ð’. Ð’. ÐфанаÑьева, Р. Ð’. Воробьев, ÐžÐ½Ñ‚Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ð¸Ñ Ð·Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð²ÑŒÑ. Саратов, РоÑÑиÑ: Ð?зд. «Ðаука», 2013.

ï›17ï Э. Ð?. КолчинÑкий, ЕдинÑтво Ñволюционной теории в разделенном мире. Санкт-Петербург, РоÑÑиÑ: СПб.: ÐеÑтор-Ð?ÑториÑ, 2015.

18 С. І. Болтівець, «Концептуальні засади розвитку психогігієнічної компетентності фахівців людинознавчих професій», Проблеми загальної та педагогічної психології: зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка Нац. АПН України, № 24, ч. 5, с. 22–32, 2012.

19 Т. М. Дзюба, «Деструктивні ознаки професійного самоставлення та їх вплив на професійне здоров’я вчителя», Психологія особистості, № 1(6), с. 172–183, 2015. doi.org/doi: 2010.15330/172-183.

20 З. С. Карпенко, «Сучасний стан аксіопсихологічних студій в Україні», Психологія особистості, № 1(3), с. 21–31, 2013. doi.org/10.32626/2227-6246.2012-18.%25p.

21 С. Ю. Путров, «Цінність здоров’я особистості як об’єкт філософського пізнання», Нова парадигма, № 112, с. 116–122, 2012. Електронний ресурс. Доступно: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/8860

22 С. Ю. Путров, «Здоров’я у контексті предметного самовизначення філософії», Гуманітарний вісник Запорізької держ. інженер. академії, № 55, с. 152–162, 2013.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.