Інформація та соціальна інформація як предметна сфера психологічних та міждисциплінарних досліджень

Галина Бевз, Аліна Мельник

Анотація


Інформація, як дисциплінарний термін кібернетики, інформатики, соціальної комунікації виявився найменш представленим у сфері психологічних знань. Встановлено, що його наукове вивчення коливається в діапазоні власне дисциплінарних досліджень, або на межі мультидисципінаних та міждисципіланарних знань. Натомість розбудова інформаційного суспільства ініціює перегляд психологічних здобутків в умовах нових реалій суспільного життя. Встановлено, що поняття «інформація» входить в переважну більшість категорій психологічної науки (перцепція, спілкування та комунікація, соціальна взаємодія та механізми взаєморозуміння, навчання тощо). Це ставить до уваги поняття «інформації» та «соціальної інформації» в ранг категорій загальнонаукового знання, що вимагає уточнення психологічних дефініцій, які включають і передбачають питання інформації. Стверджується, що застосування трансдисциплінарного підходу може послугувати вирішенню означеної наукової задачі. На основі кросдисциплінарного аналізу виділяються понятійні категорії теорії інформації, що потребують уточнення та змістовного перегляду у контексті психологічних знань. Це такі, як джерело/носій інформації та споживач інформації; комунікація як умова; види та властивості інформації; поняття локальних та нелокальних її форм; розмежування в понятті інформації «даних», «знань», «семантики» та «смислів»; міра інформації та процеси ентропії; акт передачі та прийняття інформації а також її похідні – соціальна інформація, інформаційний обмін, інформаційний простір тощо. Стверджується, що врахування концептуальних підходів щодо вивчення поняття «інформація» посилить концептуальні та методологічні засади розбудови психологічних досліджень і знизить суб’єктивність у процесах інтерпретації отриманих даних. Зроблена у статті спроба перегляду психологічних знань у контексті наукових здобутків теорії інформації може бути перспективним напрямком розвитку психології в умовах розбудови нової формації суспільства – інформаційної

Ключові слова


соціальна психологія; інформація; соціальна інформація; інформування; міждисциплінарні дослідження

Повний текст:

PDF

Посилання


1 К. Ю. Кузан, «Види наукових досліджень:термінологічний аналіз», Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т імені Григорія Сковороди», Т. ІІІ(11), Дод. 4 до вип. 31, с. 295–301, 2014.

2 Я. М. Чайка, «Трансдисциплінарність як умова розв’язання складних комплексних проблем (філософсько-методологічний аспект)», дис. канд. наук; Київський нац. ун-т імені Тарас Шевченка. Київ, 2011, с. 29–32.

3 А. В. Кулешов, «Онтология возникновения информации», Философские проблемы информационных технологий и киберпространства, № 2(10), с. 28–41, 2015. [Электронный ресурс].

Доступно: http://cyberspace.pglu.ru/issues/detail.php?ELEMENT_ID=110716

4 М. Г. Санакуєв, «Філософія інформації та філософські основи інформатики», Інтегровані комунікації, Вип. 2, с. 91–96, 2016. [Електронний ресурс].

Доступно: http://nbuv.gov.ua/UJRN/integcommu_2016_2_17

5 В. Ю. Степанов, «Інформація як суб’єкт відображення соціальної системи», Економіка та держава, № 12, с. 51–53, 2009. [Електронний ресурс]. Доступно: http://www.economy.in.ua/pdf/12_2009/18.pdf

6 Основи соціальної психології: підруч. для закладів вищої освіти / П. П. Горностай, М. М. Слюсаревський, В. О. Татенко, Т. М. Титаренко, Н. В. Хазратова та ін.; М. М. Слюсаревського; Ред. Київ, Україна: Талком, 2018, 580 с.

ï›7ï С. Ð’. БориÑнёв, Ð¡Ð¾Ñ†Ð¸Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ð¸Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð¼ÑƒÐ½Ð¸ÐºÐ°Ñ†Ð¸Ð¸: учеб. поÑобие Ð´Ð»Ñ Ð²ÑƒÐ·Ð¾Ð². МоÑква, РоÑÑиÑ: ЮÐÐ?ТÐ?-ДÐÐÐ, 2003, 270 Ñ.

8 В. Г. Пилипчук, О. П. Дзьобань, «Феномен інформації: історико-правові та філософські аспекти», Інформація і право, № 1(13), с. 5–14, 2015. [Електронний ресурс]. Доступно: http://ippi.org.ua/sites/default/files/pvgfii_13_1_2015_0.pdf

9 М. В. Онопрієнко, «Інформаційні технології в науці: методологічний вплив і проблеми», Наука та наукознавство, № 3, с. 48–57, 2011.

10 В. Горовий, Соціальні інформаційні комунікації, їх наповнення і ресурс. Київ, Україна: НВЦ Національної бібліотеки України ім. Вернадського, 2010, с. 36–77.

11 М. М. Слюсаревський, Несходимі терени Психеї: маршрути наукового пізнання: вибрані твори. Київ, Україна: Талком, 2019, с. 384–405.

12 М. Шевченко, «Поняття національного інформаційного простору та його характеристики», Український інформаційний простір, № 1, с. 103–112, 2018. [Електронний ресурс].

Доступно: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrinfsp_2018_1_12

ï›13ï Б. Б. ÐйÑмонтаÑ, Ð¢ÐµÐ¾Ñ€Ð¸Ñ Ð¾Ð±ÑƒÑ‡ÐµÐ½Ð¸Ñ; Схемы и теÑÑ‚Ñ‹. МоÑква, РоÑÑиÑ: Ð?зд-во ВЛÐДОС-ПРЕСС, 2002, 176 Ñ.

14 В. В. Тисов, «Онтологические различия информации и даннях», Философские проблемы информационных технологий и киберпространства, № 2(12), с. 28–41, 2016. [Электронный ресурс]. Доступно: http://cyberspace.pglu.ru

ï›15ï Ð. Винер, Кибернетика и общеÑтво. Творец и робот; пер. Ñ Ð°Ð½Ð³Ð».; предиÑл. и примеч. Ð?. Г. ПоÑпелова. МоÑква, РоÑÑиÑ: Ð¢Ð°Ð¹Ð´ÐµÐºÑ ÐšÐ¾, 2003, 245 Ñ.

ï›16ï Ð’. Гитт, «Ð?нформациÑ: Ñ‚Ñ€ÐµÑ‚ÑŒÑ Ñ„ÑƒÐ½Ð´Ð°Ð¼ÐµÐ½Ñ‚Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð°Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸Ñ‡Ð¸Ð½Ð°Â», на 4-м ЕвропейÑком КонгреÑÑе по креационизму, 1990. [Электронный реÑурÑ]. ДоÑтупно: https://scienceandapologetics.com/stati/426-informaciya-tretya-fundamentalnaya-velichina.html

ï›17ï Ð?. Ð’. ЛыÑак, «Ð?Ð½Ñ„Ð¾Ñ€Ð¼Ð°Ñ†Ð¸Ñ ÐºÐ°Ðº общенаучное и филоÑофÑкое понÑтие: оÑновные подходы к определению», ФилоÑофÑкие проблемы информационных технологий и киберпроÑтранÑтва, â„– 2(10), Ñ. 10–25, 2015. [Электронный реÑурÑ]. ДоÑтупно: http://cyberspace.pglu.ru

ï›18ï Ð’. Б. Ð’Ñткин, «Введение в ÑинергетичеÑкую теорию информации», Ð?нформационные технологии, â„– 12, Ñ. 67–73, 2010.

19 В. А. Ладов, «Понятие информации в контексте онтологии научного реализма», Гуманитарная информатика, № 12, с. 6–13, 2017. [Электронный ресурс]. Доступно: http://vital.lib.tsu.ru/vital/access/manager/Repository/vtls:000618570

20 В. О. Копилов, «Інформація і знання – тотожність або відмінність (спроба експлікації кореспондування понять)», Гуманітарний часопис, № 2, с. 62–69, 2011.

21 О. А. Титенко, «Інформація та знання як ключові поняття сучасної політичної економії», Економіка, Вип. 28, с. 43–50, 2015.

22 І. М. Гумовська, «Судова психолінгвістика та обробка лінгвістичної інформації», Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: «Філологія». Острог: Вид-во НаУОА, Вип. 2(70), с. 65–67, 2018.

23 С. В. Засєкін, «Психолінгвістика – перекладознавство: політика партнерства», Психолінгвістика, Вип. 9, с. 178–184, 2012. Електронний ресурс]. Доступно: http://nbuv.gov.ua/UJRN/psling_2012_9_28

24 О. В. Пархоменко, «Соціальна інформація як чинник інноваційного розвитку», Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності: зб. наук. праць ПДТУ, Т. 1, с. 16–20, 2010.

25 Л. В. Піддубна, «Соціальна інформація в комунікаційному просторі сучасного суспільства», Вісник нац. ун-ту «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого. Серія: «Філософія, філософія права, політологія, соціологія», № 1(11), 2012. Електронний ресурс].

Доступно: https://cyberleninka.ru/article/n/sotsialna-informatsiya-v-komunikatsiynomu-prostori-suchasnogo-suspilstva

26 I. Boag, Psychologically Informed Environment Principles in Adult Residential Care. London: Routledge, 2020, 144 p.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.