Професійна автономність науково-педагогічних працівників як індикатор їх суб’єктивного благополуччя

Олена Бондарчук, Наталія Пінчук

Анотація


У статті висвітлено проблему суб’єктивного благополуччя науково-педагогічних працівників та його чинників, до яких віднесено, зокрема, професійну автономність освітян. Наведено результати емпіричного дослідження особливостей професійної автономності науково-педагогічних працівників та специфіку впливу її показників на професійне суб’єктивне благополуччя. Встановлено розподіл науково-педагогічних працівників залежно від рівня їх професійної автономності; досліджено ґендерно-вікові та організаційно-професійні особливості прояву професійної автономності науково-педагогічних працівників. Проведене емпіричне дослідження дозволило констатувати, що значна кількість досліджуваних науково-педагогічних працівників характеризуються недостатньо вираженою професійною автономністю, обмежені у проявах самостійності, гнучкості та емоційності у діяльності. За результатами дисперсійного аналізу виявлено особливості професійної автономності науково-педагогічних працівників залежно від ґендерно-вікових та організаційно-професійних характеристик. Установлено порівняно вищі показники професійної автономності у чоловіків, ніж у їхніх колег-жінок. Разом з тим, зафіксовано вищий рівень професійної автономності у когорти віком від 30 до 50 років та викладачів, що займають керівні посади у службовій ієрархії. Показано, що професійна автономність науково-педагогічних працівників чоловічої статі позитивно впливає на вираженість їх суб’єктивного благополуччя. Констатовано доцільність розробки та апробації спеціально організованого психологічного навчання в умовах післядипломної освіти, що сприятиме розвитку професійної автономності науково-педагогічних працівників, тим самим забезпечуючи індивідуальну самоорганізацію і суб’єктивне благополуччя всіх учасників навчального процесу. Окреслено перспективи подальших досліджень у контексті створення моделі професійного суб’єктивного благополуччя з метою подальшої розробки програми емпіричного дослідження професійного суб’єктивного благополуччя науково-педагогічних працівників

Ключові слова


професійна автономність; науково-педагогічні працівники; суб’єктивне благополуччя; психологічні особливості; післядипломна освіта

Повний текст:

PDF

Посилання


О. І. Бондарчук, Соціально-психологічні основи особистісного розвитку керівників загальноосвітніх навчальних закладів у професійній діяльності: монографія. Київ, Україна: Наук. світ, 2008, 318 с.

M. Akbağ, and D. Ümmet, «Predictive role of grit and basic psychological needs satisfaction on subjective well-being for young adults», Journal of Education and Practice, Vol. 8, no. 26, pp. 127–135, 2017.

A. Fotiadis, Kh. Abdulrahman, and A. Spyridou, «The mediating roles of psychological autonomy, competence and relatedness on work-life balance and well-being», Frontier in Psychology, Vol. 10:1267, May, 2019. doi: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.01267

N. Shir, B. Nikolaev, and J. Wincent, «Entrepreneurship and well-being: The role of psychological autonomy, competence, and relatedness», Journal of Business Venturing, Vol. 34, Issue 5, Sep. 2019. doi: https://doi.org/10.1016/j.jbusvent.2018.05.002

R. Díaz, and J. Arroyo, «Personality Factors, Affect, and Autonomy Support as Predictors of Life Satisfaction», Universitas Psychologica, Vol. 12, no. 1, Bogotá, Jan./Mar. 2013.

D. Wheatley, «Autonomy in paid work and employee subjective well-being», Work and Occupations, Vol. 44(3), pp. 296–328, Mar. 2017. doi: https://doi.org/10.1177/0730888417697232

K. Sheldon, and B. Bettencourt, «Psychological need-satisfaction and subjective well-being within social groups», British Journal of Social Psychology, 41 (Pt 1), pp. 25–38, Mar. 2002. doi: https://doi.org/10.1348/014466602165036

N. Suppa, «Job characteristics and subjective well-being in Australia. A capability approach perspective», Ruhr Economic Papers, Vol. 388, 2012. doi: https://doi.org/10.4419/86788443

C. D. Ryff, and C. M. Keyes, «The Structure of Psychological Well-Being», Revisited Journal of Personality and Social Psychology, Vol. 69, no. 4, pp. 719–727, 1995.

А. Д. Похилько, «Социокультурная автономность сознания: философско-антропологическое измерение», дис. д-ра наук: 09.00.13, Ставрополь, 2007.

О. А. Гаврилюк, «Контроль и автономность деятельности преподавателя ВУЗа», Вестник Томского гос. пед. ун-та, № 9(137), с. 71–77, 2013.

Д. А. Леонтьев, «Психология свободы: к постановке проблемы самодетерминации личности», Психологический журнал, Т. 21, № 1, с. 15–25, 2000.

Э. Фромм, Душа человека. Москва, Россия: Республика, 1992.

H. Keller, «Psychological autonomy and hierarchical relatedness as organizers of developmental pathways», Philosophical Transactions of The Royal Society B Biological Sciences, 371 (1686), pp. 1–9, Jan, 2016. doi: https://doi.org/10.1098/rstb.2015.0070

E. L. Deci, and R. M. Ryan, «Self-determination theory: A macrotheory of human motivation, development and health», Canadian Psychology, Vol. 49(3), pр. 182–185, 2008. doi: https://doi.org/10.1037/a0012801

E. Diener, S. Oishi, and R. E. Lucas, «Personality, culture, and subjective well-being: emotional and cognitive evaluations of life», Annual Review of Psychology, No. 54(1), рр. 403–425, 2003. doi: https://doi.org/10.1146/annurev.psych.54.101601.145056

W. Pavot, and E. Diener, «Review of the Satisfaction With Life Scale», in Social indicators research series. Assessing well-being: The collected works of Ed Diener, E. Diener, Eds. Springer, Dordrecht, 2009, Vol. 39, рp. 101–117. doi: https://doi.org/10.1007/978-90-481-2354-4_5

С. Д. Максименко, «Особливості прогнозування внутрішніх ліній психічного здоров’я особистості», Проблеми сучасної психології, № 2, с. 4–14, 2013.

Є. В. Тополов, Професійна агресивність особистості: монографія. Київ, Україна: Видав. Дім «Слово», 2011.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.