Батьківська участь в освіті дитини як чинник їхнього взаєморозуміння в умовах освітніх змін

Анотація

У статті досліджується батьківська участь в освітньому процесі як чинник формування взаєморозуміння між батьками та дітьми в контексті освітніх змін. Зазначається, що залученість батьків до шкільного життя, їхня інформованість про впровадження реформ та ефективна комунікація між учасниками освітнього процесу суттєво корелюють із розвитком когнітивного, емоційного та поведінкового компонентів взаєморозуміння. Наведено результати емпіричного дослідження, які засвідчують наявність значущих кореляцій між батьківською активністю та рівнем взаєморозуміння. Обґрунтовано, що взаєморозуміння формується в процесі двосторонньої взаємодії, яка включає здатність батьків розуміти потреби й індивідуальні особливості дітей, а дітей – усвідомлювати наміри, очікування та підтримку з боку батьків. Актуальність теми зумовлена необхідністю переосмислення ролі сім’ї в освіті дітей в умовах трансформації української школи відповідно до концепції Нової української школи, а також в контексті сучасних викликів, спричинених повномасштабною війною. В умовах війни, яка порушила сталі механізми освітньої взаємодії та змінила соціальні ролі в багатьох родинах, значення батьківської участі в освіті дитини зростає, оскільки саме родина стає осередком стабільності, підтримки й орієнтирів у зміненому та нестабільному освітньому середовищі. Нормативно-правове підґрунтя ролі батьків в освітньому процесі дітей закріплено в Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття) та Законі України «Про освіту», які надають батькам право та обов’язок брати участь в управлінні закладами освіти, сприяти розвитку дитини та бути повноправними учасниками освітнього процесу.