Праксеологічний компонент у структурі креативності науково-педагогічного працівника

Марина Ілляхова

Анотація


В основі дослідження – визначення сутності і специфіки праксеологічного компонента у структурі креативності науково-педагогічного працівника. Визначено кластери компетенцій, етапи і способи реалізації нововведень, а також компоненти легітимації інновацій у науково-педагогічній практиці. Встановлено, що праксеологічний компонент у структурі креативності науково-педагогічного працівника реалізується у системній єдності мотиваційно-проективного, гносеологічного, рефлексивного й операційного кластерів компетенцій викладача. Сутність праксеологічного компонента полягає в організації ефективної креативно-інноваційної діяльності науково-педагогічних працівників, що забезпечує успішне створення нових технологій, методів, програм, а також евристичне здійснення дослідно-експериментальної, рефлексивної діяльності. Така цілеспрямована зміна вносить до науково-педагогічної діяльності інновації, уможливлюючи у процесі легітимації модернізацію освітньої системи. Праксеологічний компонент уможливлює досягнення мети у процесі самовизначення викладача у ставленні до нового, конструктивної зміни його професійної позиції, а також готовності до креативної й інноваційної діяльності.            Встановлено, що застосування праксеологічного підходу у дослідженні структури креативності науково-педагогічного працівника уможливлює осмислення його креативно-інноваційної діяльності з позицій функціональності, результативності, успішності, продуктивності, економічності, корисності, виявлення незадовільних дій, причин неефективності, вивчення умов і можливостей розкриття інноваційного потенціалу і креативних ресурсів особистості викладача з метою досягнення високого рівня науково-педагогічної діяльності.


Ключові слова


ефективність; інноваційна діяльність; кластери компетенцій; креативна діяльність; науково-педагогічна діяльність; праксеологія.

Повний текст:

PDF

Посилання


М. В. Ілляхова, «Сутність та специфіка креативної діяльності у системі неперервної освіти», Вісник післядипломної освіти: зб. наук. праць. Київ, Україна, вип. 10 (23), с. 37–46, 2014.

Т. КотарбинÑкий, Трактат о хорошей работе. Г. Ð¥. Попова, Ред.; пер. Ñ Ð¿Ð¾Ð»ÑŒÑк. Л. Ð’. ВаÑильева и Ð’. Ð?. СоколовÑкого. МоÑква, РоÑÑиÑ: Экономика, 1975, 271 Ñ.

В. А. Поліщук, «Праксеологічний підхід як інноваційна основа вдосконалення професійної підготовки майбутніх соціальних працівників», Науковий вісник Ужгородського ун-ту. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. Ужгород, Україна, вип. 32, с. 148–150, 2014.

Т. Пщоловский, Принципы современной деятельности (введение в праксеологию); пер. с польск. Киев, Украина, 1993, 271 с.

Ганс Йоас, Креативность действия. Санкт-Петербург, Россия: Алетея, 2007, 320 с.

О. Огієнко та ін., Інноваційна діяльність вчителя. Київ, Україна, 2016, 120 с.

В. М. Чайка Основи дидактики. Київ, Україна: Академвидав, 2011, 238 с.

M. C. Suchman, «Managing Legitimacy: Strategic and Institutional Approaches», Academy of Management Revue, vol. 20, № 3, р. 571–610, 1995.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.