Освітній кластер як альтернативна модель професійного розвитку керівників закладів освіти

Наталія Клокар

Анотація


Професійний розвиток керівників закладів освіти в умовах суспільних трансформацій та процесу реформування системи освіти України актуалізує проблему модернізації післядипломної педагогічної освіти, форм і змісту підвищення кваліфікації керівників навчальних закладів і місцевих органів управління освітою. Однією з ефективних форм професійного розвитку керівників може стати освітній кластер у межах міжнародної співпраці з партнерами по ЄС, який розглядаємо як сукупність суб’єктів освітньої, наукової, господарської, громадської  діяльності (вітчизняні та зарубіжні формальні та неформальні організації різних сфер впливу й рівнів підпорядкування), які добровільно об’єднуються в єдину організаційну структуру, зберігаючи статус юридичних осіб, знаходяться у взаємозв’язку і взаємозалежності з метою створення умов для професійного розвитку керівників і педагогічних працівників галузі освіти. До концептуальних засад побудови такої моделі відносимо принципи: гуманізму, демократизму, диференціації, відкритості й прозорості, динамічності й мобільності, інтегративності, права і свободи вибору, системності та взаємозв’язку, педагогічного і наукового партнерства, інноваційності, активності. Ядром освітнього кластеру є кафедра публічного адміністрування та менеджменту освіти ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України як складова Українського відкритого університету післядипломної освіти (що функціонує у межах громадської організації «Консорціум закладів ППО України») і регіональні заклади ППО як члени вищезгаданої громадської організації, кафедри управління освітою, навчально-методичні кабінети, окремі науково-педагогічні працівники, у компетенції яких питання професійного розвитку, підвищення кваліфікації керівників закладів освіти. Такий підхід забезпечить об’єднання зусиль для створення великої кількості 30-годинних навчальних модулів із сучасним контентом, що можуть пропонуватися потенційним слухачам освітнього кластеру і мають максимально задовольнити їхні запити, створювати ситуацію вибору, сприятимуть побудові індивідуальної освітньої траєкторії кожного. Навчання на курсах підвищення кваліфікації передбачає очну, дистанційну та онлайн форми, а також накопичувальну систему годин.

Стажування керівників закладів освіти та місцевих органів влади за кордоном і в Україні є суттєвим фактором їхнього професійного розвитку, оскільки створює умови для обміну досвідом, розширює можливості участі закладів освіти у різноманітних проектах, що реалізуються в Україні коштом ЄС.

Важливим напрямом функціонування освітнього кластеру стануть послуги з проведення супервізії як сучасної форми науково-методичної підтримки діяльності закладів освіти та їх керівників, яка передбачає консультування, коригування, наставництво, моніторинг та експертизу освітньої й управлінської діяльності закладу і місцевої системи освіти.


Ключові слова


освітній кластер; модель; навчальний модуль; керівники; розвиток; підвищення кваліфікації; стажування; супервізія

Повний текст:

PDF

Посилання


Н. І. Клокар «Концептуальні засади розвитку управлінських компетентностей директорів опорних шкіл у процесі підвищення кваліфікації», Management of higher education quality: problems and prospects [collection of scientific papers; edited Victor Oliynik]. London, IASHE, 2017, с. 107–109.

Н. І. Клокар «Розвиток ціннісної складової громадянських компетентностей директорів шкіл у системі підвищення кваліфікації», Педагогічний альманах: зб. наук. праць; В. В. Кузьменко (голова) та ін. Ред. Херсон, Україна: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», Вип. 35, с. 188–194, 2017.

Н. І. Клокар, Г. Г. Науменко, та Л. В. Гунько, «Освіта в ОТГ: нові підходи до управління в умовах децентралізації влади», Рідна школа, № 11/12, с. 27–31, 2017.

Н. І. Клокар, «Управлінські компетентності директора школи: сучасні тенденції», Вісник Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка, № 1(7), с. 28–32, 2018.

Н. І. Клокар, «Опорна школа як центр освітнього кластеру», Актуальні питання, проблеми та перспективи розвитку гуманітарного знання у сучасному інформаційному просторі: національний та інтерактивний аспекти: зб. наук. праць; М. А. Журба, Ред. Монреаль, Канада: CPM «ASF», c. 63–650, 2018.

Н. І. Клокар, «Управління освітніми програмами як складова професійних компетентностей директора школи», Scientific Journal Virtus, № 21, с. 115–120, 2018.

Н. І. Клокар, «Вплив євроінтеграційних процесів на модернізацію форм і змісту підготовки резерву директорів шкіл», RS Global. Word Science, Multidisciplinary Scientific Edition, Vol. 3, № 8(36), с. 17–23, 2018.

Верховна Рада України (2017, Верес. 5). Закон України «Про освіту». [Електронний ресурс]. Доступно: http://zakon.rada.gov.ua.

Український відкритий університет післядипломної освіти. [Електронний ресурс]. Доступно: http://umo.edu.ua/ukrajinsjkij-vidkritij-universitet.

A. Коста, та B. Kallick, «Через призму критически настроенного друга», Образовательное лидерство, № 51(2), с. 49–51, 1993.

David Gurr, and Marcela Huerta, The Role of the Critical Friend in Leadership and School Improvement. [Електронний ресурс]. Аvailable: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2013.12.356.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.