Сутнісні характеристики та методологічні основи державно-громадського управління закладами загальної середньої освіти

Анотація

У представленій статті розглядаються сутнісні характеристики та методологічні основи державно-громадського управління закладами загальної середньої освіти. Автор, ураховуючи той факт, що сучасний стан освітньої галузі зумовив потребу конструктивної взаємодії держави, громади, закладів освіти, суб’єктів освітнього процесу, громадських об’єднань і організацій, потенційних роботодавців та усіх інших зацікавлених у розвитку української освіти сторін, бо лише спільними зусиллями можна забезпечити ефективне функціонування системи державно-громадського управління у сфері світи в цілому, та в загальній середній освіті зокрема, указує на важливість урахування низки ризиків, що супроводжують демократизацію галузі: нерівномірність розвитку освіти в різних регіонах; нестача в органів місцевого самоврядування досвіду та ресурсів для управління освітою; потенційне зростання корупції у сфері освіти. Дослідниця робить акцент на потребі впровадження державно-громадського управління, визнаючи його ефективним способом удосконалення загальної середньої освіти, оскільки воно спрямоване й дозволяє залучити громадськість до вирішення спільних завдань у сфері освіти, сприяючи підвищенню її демократичності та прозорості. Відзначається, що в дослідженнях українських науковців можна спостерігати перестановку слів у словосполученні на позначенні самого типу управління: більш поширеним стає поняття «громадсько-державне управління», визнається, що така зміна є закономірною через посилення значення громадянської складової в суспільному житті України. У статті докладно проаналізовано сутність поняття державно-громадське управління, здійснено термінологічний аналіз у трьох аспектах – філософському, психологічному і педагогічному. Наведено конкретні приклади використання державно-громадського управління для удосконалення загальної середньої освіти в Україні: створення громадських рад при органах управління освітою; залучення громадськості до розробки та реалізації освітніх програм; створення громадських фондів, які підтримують освітні проекти. Основним акцентом статті є теза, що державно-громадське управління є перспективним напрямом розвитку загальної середньої освіти в Україні, оскільки воно сприятиме підвищенню якості освіти, досягненню її відповідності міжнародним стандартам та інтересам суспільства. Названо форми та методи державно-громадського управління: консультативні органи, що створюються для надання консультацій та пропозицій органам державної влади у сфері освіти; соціально-партнерські угоди, що укладаються між органами державної влади та громадськими організаціями для вирішення спільних завдань у сфері освіти; дебати, круглі столи, конференції тощо, які проводяться для обговорення проблем загальної середньої освіти. Визначено методи державно-громадського управління: організація громадських слухань, під час яких громадськість може висловити свою думку щодо проектів нормативно-правових актів у сфері освіти; проведення громадських експертиз, у перебігу яких громадські організації оцінюють якість освітніх програм, закладів освіти, тощо; надання грантів громадським організаціям для реалізації освітніх проектів. На перспективу заплановано науково обґрунтувати, розробити та провести експертне оцінювання моделі державно-громадського управління розвитком закладу загальної середньої освіти України