Принципи педагогіки партнерства в дії – ключ до конструктивної співпраці вчитель-учні-батьки

Анотація

Педагогіка партнерства, як ключовий компонент формули Нової української школи, покликана перетворити українську школу на важіль соціальної рівності і згуртованості. Кожен педагог має дотримуватись у своїй практичній діяльності принципів педагогіки партнерства задля реалізації місії української національної школи, яка полягає у вихованні освічених українців, всебічно розвинених, відповідальних громадян і патріотів, здатних до розвитку та інновацій. Завдяки застосуванню принципів педагогіки партнерства в повному обсязі створюються умови для розвитку професійної компетентності вчителя, розширюються та оновлюються його знання інноваційних методик і технологій навчання, вчитель набуває навичок демократизації та гуманізації взаємин між учасниками освітнього процесу та створюється позитивне мотиваційно-ціннісне учнівське середовище. За принципами педагогіки партнерства передбачається перехід від педагогіки вимог до педагогіки відносин. Це означає, що дещо змінюється стиль відносин учителя та учнів: не забороняти, а спрямовувати; не управляти, а співкерувати; не примушувати, а переконувати; не командувати, а організовувати; не обмежувати, а надавати свободу вибору. При наявності таких умов дитина має право на помилку, власну точку зору, вільний вибір, відчуває зацікавленість вчителя у її долі, оптимістично береться за кожну справу. Змінюється суть індивідуального підходу. Він має стати головним результатом шкільної освіти, критерієм якості роботи вчителя, вихователя, керівника виховного навчального закладу. Такий підхід повертає школу до особистості дитини, до її внутрішнього світу, де чекають свого часу ще не розвинені здібності і можливості, моральні потенції свободи і справедливості, добра і щастя. Мета школи – розбудити, викликати до життя ці внутрішні сили і можливості, використовувати їх для більш повного і вільного розвитку особистості. Саме це прописано у принципах педагогіки партнерства [1].