Моніторинг навчально-пізнавальної активності учнів як показника якості освітніх послуг
Анотація
Важливим показником якості освітніх послуг в навчальному закладі є рівень навчально-пізнавальної активності його учнів. У статті досліджуються теоретичні і практичні засади визначення інструментів моніторингу рівня і якості навчально-пізнавальної діяльності учнів освітнього закладу. Проаналізовано критерії й показники, які мають застосовуватися при організації процедури моніторингу. Розглянуто сутнісні риси та особливості ефективних інструментів моніторингу навчально-пізнавальної діяльності учнів. Розроблено критерії для визначення рівнів навчально-пізнавальної діяльності. У них проінтегровано цілий комплекс пізнавальних і особистісних властивостей. Ці критерії включають такі важливі показники: активність мислення, учбову активність та ініціативність, вольову саморегуляцію (самоконтроль), здатність засвоювати і застосовувати знання, навички і уміння, зокрема, на творчому рівні. Останні прояви ми віднесли до операційно-технічної сфери, яку пов’язано із вирішенням учбових і проблемно-пізнавальних завдань. Активність мислення має три рівня: рівень нестандартного творчого мислення (учень прагне піти від шаблона, проявляє винахідливість, вигадку, оригінальне вирішення проблемної задачі); рівень репродуктивно-варіативного мислення; рівень репродуктивно-стандартного мислення. Навчально-пізнавальна активність може бути оцінена по наступним рівням: ініціативний рівень, виконавський рівень, пасивний рівень. Високий рівень самоконтролю відзначається високою самостійністю учня і його відповідальним відношенням до дорученої справи. Такий школяр не потребує опіки й «підштовхування» ззовні. Рівні формування у школярів операційно-технічної сфери (таких її елементів як навчальні знання, навички і уміння) підрозділяються на пошуково-творчий, алгоритмно-пошуковий і наслідувально-алгоритмний рівні. Запропоновані критерії проявів учнів було покладено в основу методики «Навчально-пізнавальний паспорт учня», яку призначено для проведення моніторингу їхньої навчально-пізнавальної активності.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Ð?. П. Волков, Приобщение школьников к творчеÑтву. МоÑква, РоÑÑиÑ: ПроÑвещение, 1982, 140 Ñ.
З. Ð?. Калмыкова, Продуктивное мышление как оÑнова обучаемоÑти. МоÑква, РоÑÑиÑ: Педагогика, 1981, 200 Ñ.
Л. М. Карамушка, Психологія управління закладами середньої освіти. Київ, Україна: Ніка-центр, 2000, 332 с.
В. Г. Кремень, «Особистісно-розвивальне навчання як науковий пріоритет», Рідна школа, № 11, с. 25–28, 1998.
В. Г. Кремень, «Яку людину має готувати освіта: на чому слід зосередити увагу, модернізовуючи освітню діяльність», Директор школи, ліцею, гімназі, № 5, с. 4–7, 2006.
Л. П. Одерій, Основи системи контролю якості навчання. Київ, Україна: ІСДО, 1995, 132 с.
О. Я. Савченко, «Управління якістю шкільної освіти у контексті державної освітньої політики», на наук.-практ. конф. Моделі інноваційного розвитку школи (м. Київ, 25–30 жовт. 2009 р.). Київ, Україна: Арт Економі, 2010, с. 15–31.
А. Ю. Цина, «Педагогическое обоснование системы общетрудовых знаний и умений учащихся 4–5 классов», дис. канд. наук. Київ, Україна, 1987, 187 с.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.