Духовно-моральне виховання молоді в спадщині Андрея Шептицького

Олег Огірко

Анотація


У статті проаналізовано засади духовно-морального виховання, запропоновані славетним українським релігійним та національним діячем, педагогом, опікуном та меценатом освіти митрополитом Андреєм Шептицьким. Систематизовано його численні послання і пастирські листи виховного змісту, які і сьогодні не втратили своєї актуальності. Визначено роль митрополита Андрея у християнському та патріотичному вихованні української молоді. Вказано, що він називав виховання мистецтвом мистецтв. Проаналізовано головні елементи виховної системи Андрея Шептицького. Розглянуто основні підходи митрополита у формуванні духовного світогляду молоді, плеканні покори й мужності. Проаналізовано спеціальний Декрет про виховання виданий митрополитом Шептицьким. Підкреслено, що у вихованні молоді велика роль належить волі людини та її праці над собою. Систематизовано вчення Андрея Шептицького щодо важливості чеснот у духовно-моральному вихованні молоді. Звернено увагу на моральні чесноти: мудрість, мужність, стриманість і справедливість, а також на богословські чесноти: віру, надію, любов. Підкреслено, що слід плекати у молоді високі ідеали, а виховання повинно виробляти героїв. Наголошено на Послання до педагогів митрополита Андрея, яке засобами виховання закликає молодь вчитися любити свою землю, проявляти самостійність та індивідуальність. Звернено увагу на тісний зв’язок виховання в сім’ї, Церкві та державі, де їхня єдність дасть високий результат. Проаналізовано найважливіші принципи духовно-морального виховання, які використовував митрополит Андрей. Зазначено, що митрополит був покровителем українських шкіл, вчителів та молоді, яким допомагав не тільки порадами але й матеріально. Вказано на те, Андрей Шептицький як педагог не тільки  навчав молодь словами, але виховував прикладом власного життя, заснувавши Український Національний Музей, відстоював необхідність утворення українського університету у Львові, підтримував приватні школи, товариства, Наукове Товариство ім. Тараса Шевченка, читальні, гімназії, різноманітні молодіжні організації

Ключові слова


духовність; моральність; виховання; митрополит Андрей Шептицький; педагог; опікун; меценат; декрет про виховання; християнське виховання; пастирське послання

Повний текст:

PDF

Посилання


О. Кислашко, І. Л. Сіданіч, Християнська педагогіка. Київ, Україна: Духовна вісь, 2015, 510 с.

О. Кравченюк, «Хроніка життя і діяльності митрополита Шептицького», Патріярхат. За єдність церкви і народу, 1991, с. 234–237.

Назарко Іриней, Київські і Галицькі митрополити. Торонто, 1962, 271 с.

А. Шептицький, «Пастирське послання Єпископа Андрея до вірних Станиславівської єпархії. Перше слово Пастиря», Документи і матеріали 1899−1944 рр., в 3 т. Львів, Україна, 2007, Т. 1, с. 4.

А. Шептицький, «До вірних Твори (морально-пасторальні)». Рим, 1983, с. 110.

А. Шептицький, «Про виховання (24 жовтня 1942): письма-послання митрополита Андрея Шептицького, ЧСВВ з часів німецької окупації», Йорктон: Голос Спасителя, с. 231–253, 1969.

А. Шептицький, «Християнська родина (Жовква, 1900). Життя і діяльність», Документи і матеріали 1899–1944, т. 2: Церква і суспільне питання, кн. 1: Пастирське вчення та діяльність; упоряд. А. Кравчук, Львів, Україна: Місіонер, 1998, с. 17–36.

А. Шептицький, Божа сійба. Жовква: Печатня оо. Василіян, 1913, с. 133.

А. Шептицький, «Про четверту Божу заповідь (31 жовт. 1941)», Протоколи засідань Львівських архиєпархіальних соборів 1940–1944 рр.; упоряд. А. Баб’як. Львів, Україна: Місіонер, 2000, с. 168–198.

А. Шептицький, Заклик до Покаяння. Львів, Україна, 1939, с. 15.

А. Шептицький, «Не убий. Життя i Дiяльнiсть: Церква i суспiльне питання», Документи i матерiали, 1899–1944 рр., т. 2., кн. 1. Львiв, Україна, 1998, с. 265.

Андрей (Шептицький) – cite note-15. [Електронний ресурс]. Вікіпедія: вільна енциклопедія.

Доступно: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_(%D0%A8%D0%B5%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9)_-_cite_note-15.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.