Конвергентна концепція компетентності як спосіб для розкриття феноменології буття в здоров’язбережувальній діяльності вчителя фізичної культури

Василь Федорець

Анотація


У статті на основі застосування антропологічного, культурологічного, цивілізаційного, системного, холістичного підходів проводиться формування конвергентної концепції компетентності. У межах цієї концепції компетентність подається як процесуальний за своєю природою антропологічний і соціокультурний феномени, що є одним із факторів конвергенції «антропо-техно-інфо-соціо-менеджмент-економічної реальності» сучасного світу, який відіграє для особистості роль професійного та життєвого чинника виживання, розвитку, самоактуалізації, творчості і буття, а для світу і соціуму – реалізує функції консолідації, інтеграції, комунікації, толерантності, забезпечуючи стале існування суспільства загалом, а також є антропологічною умовою сталого розвитку. На основі уявлень про контекстуальність культури презентується ідея існування феномену компетентності в двох основних формах: актуальній та контекстуальній. Формуються уявлення про конвергентну йінтегративну мета-функцію здоров’язбережувальної компетентності вчителя фізичної культури, у межах якої інші функції об’єднуються в систему. Розробляються концепти компенсаторно-технічного походження компетентності, здоров’язбережувальної матриці компетентності та компетентнісно орієнтованого квантування і трансформації онтології людини. Компетентність визначаємо як конвергентний (консолідуючий та інтегруючий) феномен та значущу складову сучасної Морської могутності (англ. Sea Power), у смислових межах якої інтегративно і виразно розкриваються економічна і технічна потужність, соціальна стабільність, матеріальний добробут, демократія, інноваційність західної цивілізації. У разі використання геополітичного підходу та ідей транзитології, консолідації демократії і конвергенції здоров’язбережувальна компетентність учителя фізичної культури розглядається як феномен, який сприяє поступу демократії, свободи, толерантності, інновацій, євроінтеграції та сталому розвиткові. Аналізуються межі компетентнісного підходу, які пропонується розширити завдяки використанню антропологізації, аксіологізації, гуманізації. На основі використання ідей антропологізації та конвергентної концепції компетентності розробляється антропологічна модель здоров’язбережувальної компетентності вчителя фізичної культури в умовах післядипломної освіти

Ключові слова


конвергентна концепція компетентності; здоров’язбережувальна компетентність учителя фізичної культури; післядипломна освіта; методологія; антропологізація; педагогіка здоров’я; європоцентризм; демократія; трансфер знань

Повний текст:

PDF

Посилання


Э. Агацци, «Человек как предмет философии: доклад на XVIII Всемирном философском конгрессе (Брайтон, август 1988 г.)»; Феномен человека: антологія; П. С. Гуревича; Сост., вступ. ст. Москва, Россия: Высш. шк., 1993, с. 142–155.

Ð’. Ð?. Ðршинов, «Конвергирующие технологии в перÑпективе будущего человека», Человек и его будущее: новые технологии и возможноÑти человека; Г. Л. Белкина, Ред. МоÑква, РоÑÑиÑ: ЛЕÐÐÐД, 2012, Ñ. 262–272.

Ж. Аттали, На пороге нового тысячелетия; пер. с англ. Москва, Россия: Междунар. отношения, 1993, 70 с.

Д. Белл, Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования. Москва, Россия: Academia, 1999, 956 с.

Н. Бердяев, «Человек и машина: (проблема социологии и метафизики техники)», Путь, № 38, с. 3–38, 1933.

Ж. Бодрияр, Симулякры и симуляція. Москва, Россия: Постум, 2017, 320 с.

Ð¥-Г. Гадамер, Ð?Ñтина и метод: оÑновы филоÑофÑкой герменевтики; Б. Ð. БеÑÑонов, Ред. и вÑтуп. ÑÑ‚. МоÑква, РоÑÑиÑ: ПрогреÑÑ, 1988, 700 Ñ.

Р. Гвардини, «Конец нового времени», Вопросы философии, № 4, с. 127–163, 1990.

Г. Гершунский, Философия образования для XXI века. В поисках практико-ориентированных образовательных концепций. Москва, Россия: Совершенство, 1998, 608 с.

Ð. Ð’. Громыко, «Ð?нтернет и поÑтмодернизм – их Ð·Ð½Ð°Ñ‡ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð´Ð»Ñ Ñовременного образованиÑ», ВопроÑÑ‹ филоÑофии, â„– , Ñ. 175–180, 2002.

Э. Гуссерль, Кризис европейского человечества и философия. [Электронный ресурс]. Доступно: http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000060/.

Ж. Делёз, Ф. Гваттари, Анти-Эдип: капитализм и шизофрения; пер. с фр. и послесл. Д. Кралечкина; В. Кузнецов, Ред. Екатеринбург, Россия: У-Фактория, 2007, 672 с.

Ж. Делор, Образование: сокрытое сокровище. Москва, Россия: ЮНЕСКО, 1996, 128 с.

Е. А. Дергачева, «Феномен глобализации в контексте техногенного социоприродного развития», дис. д-ра наук. Москва, Россия, 2013, 303 с.

В. А. Долин, «Конвергенция человека и новейших технологий: подход умеренного биоконсерватизма», Вестник Томского гос. ун-та. Серия: Философия. Социология. Политология, № 38, с. 95–103, 2017.

А. Г. Дугин, Эволюция парадигмальных оснований науки. Москва, Россия: Арктогея-Центр, 2002, 418 с.

В. А. Емелин, «Киборгизация и инвалидизация технологически расширенного человека», Национальный психологический журнал, № 1(9), с. 62–70, 2013.

Э. Ф. Зеер, А. М. Павлова, Э. Э. Сыманюк, Модернизация профессионального образования: компетентностный подход. Москва, Россия: Моск. психол.-социал. ин-т, 2005, 216 с.

Ð?. Ð. ЗимнÑÑ, Â«ÐžÐ±Ñ‰Ð°Ñ ÐºÑƒÐ»ÑŒÑ‚ÑƒÑ€Ð° и Ñоциально-профеÑÑÐ¸Ð¾Ð½Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð°Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð¿ÐµÑ‚ÐµÐ½Ñ‚Ð½Ð¾ÑÑ‚ÑŒ человека», Ð’Ñ‹Ñшее образование ÑегоднÑ, â„– 11, Ñ. 14–20, 2005.

Л. Ð?. Ð?ванкина, «Тенденции Ñовременного Ð¾Ð±Ñ€Ð°Ð·Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð¸Ñ Ð¸ проблема целоÑтного Ñ€Ð°Ð·Ð²Ð¸Ñ‚Ð¸Ñ Ð»Ð¸Ñ‡Ð½Ð¾Ñти», Ð?звеÑÑ‚Ð¸Ñ Ð¢Ð¾Ð¼Ñкого политехничеÑкого ун-та, â„– 3, Ñ. 132–136, 2003.

Ð. Ð?. Ð?звеков, «КризиÑные ÑоÑтоÑÐ½Ð¸Ñ Ð² культуре: проблема типологизации», Ð?ÑторичеÑкие, филоÑофÑкие, политичеÑкие и юридичеÑкие науки, ÐºÑƒÐ»ÑŒÑ‚ÑƒÑ€Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ð¸Ñ Ð¸ иÑкуÑÑтвоведение. ВопроÑÑ‹ теории и практики. Тамбов, РоÑÑиÑ: Грамота, â„– 9(47), ч. 1, Ñ. 80–85, 2014.

Т. Ð?мамичи, «Моральный ÐºÑ€Ð¸Ð·Ð¸Ñ Ð¸ метатехничеÑкие проблемы», ВопроÑÑ‹ филоÑофии, â„– 3, Ñ. 79–80, 1995.

Ð?ÑÑ‚Ð¾Ñ€Ð¸Ñ Ñ„Ð¸Ð»Ð¾Ñофии: Запад-РоÑÑиÑ-ВоÑток. Кн. 4: ФилоÑÐ¾Ñ„Ð¸Ñ XX в. / Ð. Ð’. Мотрошиловой, Ð. Ðœ. Руткевича, Ред.; 2-е изд. МоÑква, РоÑÑиÑ: Греко-латин. кабинет Ю. Ð. Шичалина, 2000, 448 Ñ.

В. Йегер, Пайдейя. Воспитание античного грека: в 2 т. Т. 2; пер. с нем. М. Н. Ботвинника. Москва, Россия: Греко-латин. кабинет Ю. А. Шичалина, 1997, 336 с.

О. Ð. Кармадонов, Г. Д. Ковригина, Â«Ð¡Ð¾Ñ†Ð¸Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð°Ñ ÐºÐ¾Ð½ÑŠÑŽÐ½ÐºÑ†Ð¸Ñ Ð² реÑурÑном аÑпекте», ВеÑтник Ð?нÑтитута Ñоциологии, â„– 17, Ñ. 12–28, 2016.

Ð’. Е. Клочко, Ð¡Ð°Ð¼Ð¾Ñ€ÐµÐ°Ð»Ð¸Ð·Ð°Ñ†Ð¸Ñ Ð² пÑихологичеÑких ÑиÑтемах: проблемы ÑÑ‚Ð°Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð¼ÐµÐ½Ñ‚Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¾Ð³Ð¾ проÑтранÑтва личноÑти. ТомÑк, РоÑÑиÑ: Ð?зд-во ТомÑк. ун-та, 2005, 174 Ñ.

В. А. Конев, «Антропологический поворот/разворот культуры – новый вариант проекта модерна», Международный журнал исследований культуры, № 2(15), с. 5–11, 2014.

К. Левин, Динамическая психология. Москва, Россия: Смысл, 2001, 572 с.

Г. Маркузе, Одномерный человек. Москва, Россия: REFL-book, 1994, 368 с.

Г. Марсель, Трагическая мудрость философии. Москва, Россия: Гуманитарная лит-ра,1995, 216 с.

X. Ортега-и-ГаÑÑет, Ð?збранные труды; пер. Ñ Ð¸Ñп.; A. M. Руткевича, Ред. МоÑква, РоÑÑиÑ: ВеÑÑŒ Мир, 1997, 704 Ñ.

Ð¥. Ортега-и-ГаÑÑет, ЭÑтетика. ФилоÑÐ¾Ñ„Ð¸Ñ ÐºÑƒÐ»ÑŒÑ‚ÑƒÑ€Ñ‹. МоÑква, РоÑÑиÑ: Ð?ÑкуÑÑтво, 1991, 588 Ñ.

Н. О. Осипова, «Структурно-семиотичекий поход как аспект методологи гуманитарного знания», Культурологический журнал, № 3(5), 2011. [Электронный ресурс]. Доступно: http://www.cr-journal.ru/rus/journals/79.html&j_id=7.

А. Печчеи, Человеческие качества; пер. с англ. О. В. Захаровой. Москва, Россияч: Прогресс, 1985, 302 с.

Дж. Равен, О. Н. Ярыгин, А. А. Коростелев, «Компетентология: от праксеологии до социокибернетики», Азимут научных исследований: педагогика и психология, Т. 6, № 1(18), с. 167–175, 2017.

П. Рикер, Конфликт интерпретаций; очерки о герменевтике; пер. с фр. Н. С. Вдовиной. Москва, Россия: Канон-Пресс-Центр: Кучково поле, 2002, 622 с.

Т. А. Родермель, Феномен компетентности в современном образовании: социокультурный аспект. Томск, Россия: ТМЛ-Пресс, 2012, 124 с.

Л. Г. Сандакова, «Образование как фактор социально-экономического развития общества в условиях глобализации», Этика будущего: аксиология устойчивого развития: на Байкал. филос. форуме. Улан-Удэ, Россия: Вост.-Сиб. гос. технол. ун-т, 2008, с. 147–157.

П. Сорокин, Человек. Цивилизация. Общество; пер. с англ.; А. Ю. Согомонов, Ред. Москва, Россия: Политиздат, 1992, 393 с.

П. Тиллих, Мужество бать; пер. с англ. Москва, Россия: Модерн, 2011, 240 с.

Ð. Дж. Тойнби, Ð?ÑÑледование иÑтории. Возникновение, роÑÑ‚ и раÑпад цивилизаций; пер. Ñ Ð°Ð½Ð³Ð». К. Я. Кожурина. МоÑква, РоÑÑиÑ: ACT, 2009, 676 Ñ.

Ð. Тойнби, «Образование в зеркале иÑтории», Ð?Ñторико-педагогичеÑкий журнал, â„– 1, Ñ. 133–152, 2014.

В. М. Федорець, «Концептуалізація антропологічної моделі здоров’язбережувальної компетентності вчителя фізичної культури», Вісник післядипломної освіти. Серія «Педагогічні науки»: зб. наук. пр. Вип. 5(34), с. 137–178, 2017.

М. Фуко, Воля к истине: по ту сторону знания, власти и сексуальности; пер. с фр. Москва, Россия: Касталь, 1996, 448 с.

Ф. Фукуяма, Наше постчеловеческое будущее: последствия биотехнологической революции. Москва, Россия: ACT, 2004, 349 с.

Ю. Хабермас, «Демократия. Разум. Нравственность», Московские лекции и интервью. Москва, Россия: AKADEMIA, 1995, 245 с.

Й. Хёйзинга, «Тени завтрашнего днÑ», Человек и культура. Затемненный мир; Д. Ð’. СильвеÑтров, пер. Ñ Ð½Ð¸Ð´ÐµÑ€Ð». Санкт-Петербург, РоÑÑиÑ: Ð?зд-во Ð?вана Лимбаха, 2017, 456 Ñ.

Н. Хомский, «Аспекты теории синтаксиса», Электронная библиотека лингвистики. [Электронный ресурс]. Доступно: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/ Linguist/homsk/intro.php.

С. С. Хоружий, «Проблема постчеловека, или Трансформативная антропология глазами синергийной антропологи», Философские науки, № 2, с. 10–31, 2008.

Ðœ. Шелер, «Формы Ð·Ð½Ð°Ð½Ð¸Ñ Ð¸ образование», Ð?збранные произведениÑ. МоÑква, РоÑÑиÑ: ГнозиÑ, 1994, Ñ. 15–56.

М. Шелер, «Человек и история», THESIS, Вып. 3, № 25, с. 132–154, 1993.

Карл Шмитт, Земля и море. Созерцание всемирной истории; пер. с нем. [Электронный ресурс]. Доступно: https://velesova-sloboda.info/archiv/pdf/schmitt-zemlya-i-more.pdf.

Н. А. Ястреб, Конвергентные технологии: философско-эпистемологический анализ. Вологда, Россия: Вологод. гос. ун-т, 2014, 250 с.

E. L. Deci, R. M. Ryan, «Self-determination theory: A macrotheory of human motivation, development and health», Canadian Psychology, Vol. 49, № 3, р. 182–185, 2008.

L. J. Diamond, Consolidating the Third Wave Democracies: regional challenges. Baltimore: The John Hopkins University Press, 1997, 392 p.

H. L. Dreyfus, S. E. Dreyfus, Mind over machine: The power of human intuition and expertise in the era of the computer. Oxford: Basil Blackwell, 1986, 223 p.

A. Mahan, «The Influence of Sea Power Upon History, 1660–1783», The Project Gutenberg eBook. [Electronic resource]. Available: http://www.gutenberg.org/files/13529/13529-h/13529-h.htm.

H. Perkin, The Third Revolution: Professional Elites in the Modern World. London, England: Routledge, 1996, 272 p.

«Corverging Technologies for Improving Human Performance. Nanotechnology, biotechnology, information technology and cognitive science: NSF/DOK-sponsored report», National Stience Foundation; ed.: M. Roco, W. Bainbridge. Dordrecht: Kluwer Academic Publishers, 2003, 468 p.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.