Модель формування здоров’язбережувальної компетентності у бакалаврів медсестринства
Анотація
Підготовка середніх медичних працівників та кваліфікаційні вимоги до них базуються переважно на принципах готовності до виконання призначень лікаря. При цьому недостатньою залишається фундаментальна підготовка з медико-біологічних дисциплін, що знижує ефективність використання системних знань здоров’язбереження у професійній діяльності медичного працівника середньої ланки. З метою поліпшення підготовки майбутніх медпрацівників розроблено педагогічну модель формування готовності бакалавра медсестринства до застосування знань, умінь і навичок здоров’язбереження у повсякденній та професійній діяльності. У сучасний процес навчання треба впроваджувати інтегральні технології, використовувати як традиційні, так і інноваційні методи. Запропонована педагогічна модель підготовки бакалавра медсестринства з дисциплін валеологічного спрямування має такі складові: зміст, форми, педагогічні умови, етапи та компоненти підготовки. При цьому навчання студентів базується на поєднанні різних форм його організації: лекцій, практичних, семінарських, лабораторних занять, спецкурсів, спецсемінарів, педагогічної практики, консультацій, колоквіумів, контрольних, курсових і дипломних робіт. Для бакалавра медсестринства з дисциплін валеологічного спрямування основними навчально-підготовчими етапами доцільно вважати теоретичний та практичний. Основними критеріями готовності бакалаврів медсестринства до використання валеологічних знань у професійній діяльності є мотиваційний, когнітивний, діяльнісний та самооцінювальний компоненти, відповідно до яких визначаються високий, середній і низький рівні підготовки. Добір змісту дисципліни валеологічного спрямування в запропонованій моделі ґрунтується на проведеному теоретичному аналізі та практичній підготовці студентів з основ здоров’я, здоров’язбережувальних технологій та навичок здорового способу життя. Це забезпечить потреби суспільства в медичному персоналі, який не лише надає медичну допомогу у разі нещасного випадку, гострих захворювань, техногенних та природних катастроф, а й долучається до формування громадського здоров’я. Розроблена і теоретично обґрунтована структурна модель формування готовності бакалаврів медсестринства до застосування валеологічних знань у повсякденній та професійній діяльності, що є комплексною системою взаємопов’язаних елементів (змісту, форм, методів), та створення організаційно-педагогічних умов навчання забезпечить досягнення головної мети процесу професійної підготовки.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
І. Я. Губенко, Л. П. Бразалій, О. І. Шевченко, «Розвиток наукових досліджень в медсестринстві як основа вдосконалення сестринської допомоги», Головна медична сестра, № 8, с. 59–61, 2009.
В. Л. Ортинський, Педагогіка вищої школи. Київ, Україна: Центр учбової літ-ри, 2009, 472 с.
Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства на міжнар. наук.-теорет. конф. до 80-ї річниці НПУ ім. М. П. Драгоманова. Київ, Україна: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2000, вип. 1, 228 с.: іл., табл.
О. В. Тимошенко, Оптимізація професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури. Київ, Україна: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008, 421 с.
Ð. Г. Скибицкий, Ð. Г. Шабанов, ДиÑтанционное обучение: теоретико-методологичеÑкие оÑновы. ÐовоÑибирÑк, РоÑÑиÑ: СÐ?ФБД, СГÐ, 2004, 224 Ñ.
Б. Ð?. Крук, О. Б. Журавлева, «Ðнализ транÑформаций в инновационном педагогичеÑком образовании», Международный журнал ÑкÑпериментального образованиÑ, â„– 5, Ñ. 119–125, 2010.
С. І. Стрілець, «Інноваційні технології і методи навчання у вищій освіті: проблеми та перспективи», Вісник Чернігівського національного пед. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка, № 90, 2011.
Педагогика, Ю. К. Бабанского, Ред. Москва, Россия: Просвещение, 1988, 479 с.
К. Щербакова, «Принципи і основні форми організації навчального процесу у вузі», Вступ до спеціальності. Київ, Україна, 1990, с. 19–26.
А. М. Алексюк, Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. Київ, Україна: Либідь, 1998, 558 с.
В. А. Петрук, Н. О. Андрущенко, О. П. Прозор, «Ретроспективний аналіз інноваційних методів навчання», Вісник Вінницького політехнічного ін-ту, № 4, с. 127–131, 2008.
Т. С. Березівська, «Педагогічні умови ефективності семінарських занять (у вузі)», Вісник Чернігівського держ. ун-ту. Чернігів, Україна, вип. 41, с. 9–14, 2002. (Серія «Педагогічні науки»).
В. М. Галузинський, М. Б. Євтух, «Форми організації, методи та засоби ведення навчально-пізнавального процесу», Основи педагогіки та психології вищої школи в Україні. Київ, Україна, 1995, с. 80–98.
В. Лозниця, «Форми організації навчання у вищій школі», Психологія і педагогіка. Київ, Україна, 2000, с. 280–298.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.