Модель формування здоров’язбережувальної компетентності у бакалаврів медсестринства

Лаура Мхітарян, Всеволод Манжуловський, Сергій Петрюк

Анотація


Підготовка середніх медичних працівників та кваліфікаційні вимоги до них базуються переважно на принципах готовності до виконання призначень лікаря. При цьому недостатньою залишається фундаментальна підготовка з медико-біологічних дисциплін, що знижує ефективність використання системних знань здоров’язбереження у професійній діяльності медичного працівника середньої ланки. З метою поліпшення підготовки майбутніх медпрацівників розроблено педагогічну модель формування готовності бакалавра медсестринства до застосування знань, умінь і навичок здоров’язбереження у повсякденній та професійній діяльності. У сучасний процес навчання треба впроваджувати інтегральні технології, використовувати як традиційні, так і інноваційні методи. Запропонована педагогічна модель підготовки бакалавра медсестринства з дисциплін валеологічного спрямування має такі складові: зміст, форми, педагогічні умови, етапи та компоненти підготовки. При цьому навчання студентів базується на поєднанні різних форм його організації: лекцій, практичних, семінарських, лабораторних занять, спецкурсів, спецсемінарів, педагогічної практики, консультацій, колоквіумів, контрольних, курсових і дипломних робіт. Для бакалавра медсестринства з дисциплін валеологічного спрямування основними навчально-підготовчими етапами доцільно вважати теоретичний та практичний. Основними критеріями готовності бакалаврів медсестринства до використання валеологічних знань у професійній діяльності є мотиваційний, когнітивний, діяльнісний та самооцінювальний компоненти, відповідно до яких визначаються високий, середній і низький рівні підготовки. Добір змісту дисципліни валеологічного спрямування в запропонованій моделі ґрунтується на проведеному теоретичному аналізі та практичній підготовці студентів з основ здоров’я, здоров’язбережувальних технологій та навичок здорового способу життя. Це забезпечить потреби суспільства в медичному персоналі, який не лише надає медичну допомогу у разі нещасного випадку, гострих захворювань, техногенних та природних катастроф, а й долучається до формування громадського здоров’я. Розроблена і теоретично обґрунтована структурна модель формування готовності бакалаврів медсестринства до застосування валеологічних знань у повсякденній та професійній діяльності, що є комплексною системою взаємопов’язаних елементів (змісту, форм, методів), та створення організаційно-педагогічних умов навчання забезпечить досягнення головної мети процесу професійної підготовки.


Ключові слова


бакалавр медсестринства; педагогічна модель; формування готовності; застосування валеологічних знань; професійна діяльність.

Повний текст:

PDF

Посилання


І. Я. Губенко, Л. П. Бразалій, О. І. Шевченко, «Розвиток наукових досліджень в медсестринстві як основа вдосконалення сестринської допомоги», Головна медична сестра, № 8, с. 59–61, 2009.

В. Л. Ортинський, Педагогіка вищої школи. Київ, Україна: Центр учбової літ-ри, 2009, 472 с.

Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства на міжнар. наук.-теорет. конф. до 80-ї річниці НПУ ім. М. П. Драгоманова. Київ, Україна: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2000, вип. 1, 228 с.: іл., табл.

О. В. Тимошенко, Оптимізація професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури. Київ, Україна: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008, 421 с.

Э. Г. Скибицкий, Ð. Г. Шабанов, ДиÑтанционное обучение: теоретико-методологичеÑкие оÑновы. ÐовоÑибирÑк, РоÑÑиÑ: СÐ?ФБД, СГÐ, 2004, 224 Ñ.

Б. Ð?. Крук, О. Б. Журавлева, «Ðнализ транÑформаций в инновационном педагогичеÑком образовании», Международный журнал ÑкÑпериментального образованиÑ, â„– 5, Ñ. 119–125, 2010.

С. І. Стрілець, «Інноваційні технології і методи навчання у вищій освіті: проблеми та перспективи», Вісник Чернігівського національного пед. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка, № 90, 2011.

Педагогика, Ю. К. Бабанского, Ред. Москва, Россия: Просвещение, 1988, 479 с.

К. Щербакова, «Принципи і основні форми організації навчального процесу у вузі», Вступ до спеціальності. Київ, Україна, 1990, с. 19–26.

А. М. Алексюк, Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. Київ, Україна: Либідь, 1998, 558 с.

В. А. Петрук, Н. О. Андрущенко, О. П. Прозор, «Ретроспективний аналіз інноваційних методів навчання», Вісник Вінницького політехнічного ін-ту, № 4, с. 127–131, 2008.

Т. С. Березівська, «Педагогічні умови ефективності семінарських занять (у вузі)», Вісник Чернігівського держ. ун-ту. Чернігів, Україна, вип. 41, с. 9–14, 2002. (Серія «Педагогічні науки»).

В. М. Галузинський, М. Б. Євтух, «Форми організації, методи та засоби ведення навчально-пізнавального процесу», Основи педагогіки та психології вищої школи в Україні. Київ, Україна, 1995, с. 80–98.

В. Лозниця, «Форми організації навчання у вищій школі», Психологія і педагогіка. Київ, Україна, 2000, с. 280–298.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.