Відповідність університетських знань вимогам ринку праці: аналіз думки студентів з Китаю

Світлана Мороз

Abstract


Проблематика забезпечення якості вищої освіти, з огляду на свою неабияку значущість для соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку держави, все далі частіше стає предметом наукового дискурсу. Переважна більшість наукових досліджень феномену якості вищої освіти у межах вітчизняної наукової думки була зосереджена на аналізі змісту англосаксонської та європейської континентальної систем вищої освіти. Такий фокус наукової уваги, так само як і пріоритетне використання вченими суто теоретичних методів дослідження, стало причиною порушення принципу комплексності та всебічності у з’ясуванні змісту відповідного феномену. Іншими словами, по за межами наукової уваги вчених залишились питання функціонування систем вищої освіти найбільш розвинутих країн Східної Азії. Серед таких країн Китай демонструє найбільш потужну динаміку збільшення кількості своїх ЗВО у межах топових груп міжнародних університетських рейтингів. З огляду на цей факт, об’єктом наукової уваги автором статті було обрано окремі аспекти функціонування системи вищої освіти Китаю, а саме ті з них, які пов’язані з забезпеченням її якості. Предметом наукової уваги стала думка китайських студентів щодо рівня відповідності університетських знань вимогам ринку праці. У якості респондентів нами були обрані студенти Інституту міжнародної та порівняльної освіти Пекінського педагогічного університету (Китай). За результатами аналізу отриманих відповідей було з’ясовано думку студентів щодо предмету наукової уваги, а саме: 65% респондентів переконані у відповідності наданих в ЗВО знань, вмінь та навичок вимогам ринку праці та очікуванням роботодавців; 35% респондентів заперечили існування кореляції між університетськими знаннями та вимогами ринку праці; жоден респондент не погодився з думкою про те, що отримані під час навчання у ЗВО знання повністю відповідають вимогам ринку праці. Таки результати свідчать, з одного боку, про здатність студентів приймати участь в процедурах оцінювання якості вищої освіти (виважена оцінка та відповідальне виконання обов’язків експерта), а з іншого – про існування розриву між змістом навчальних програм та актуальними вимогами ринку праці (майже кожен третій респондент заперечив відповідність навчальних програм вимогу ринку праці). Отримані результати свідчать, про те що альтернативні, по відношенню до англосаксонської та європейської континентальної моделей організації систем вищої освіти, моделі не забезпечують досягнення високого рівня відповідності університетських знань вимогам ринку праці. За результатами аналізу змісту та особливостей функціонування системи вищої освіти Китаю були сформульовані такі основні напрями вдосконалення механізмів державного управління забезпеченням якості вищої освіти: інституціональне забезпечення дії норми щодо обов’язкової участі основних стейкхолдерів ринку праці у складанні змісту навчальних програм (уточнення норм Положення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей); збільшення частки представництва студентів в органах моніторингу якості вищої освіти, як на рівні внутрішньої та і на рівні зовнішньої систем забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти. В контексті можливості використання потенціалів методу компаративістики у якості перспективного напряму розгляду порушеної проблематики було запропоновано порівняти результати опитування європейських та китайських студентів, а також визначити переваги та недоліки кожної з відповідних моделей організації систем вищої освіти. Наявність результатів такого порівняльного аналізу дозволить визначити найбільш ефективні з механізмів державного управління сферою вищої освіти


Keywords


якість вищої освіти; відповідність університетських знань вимогам ринку праці; навчальні програми; органи публічного управління; опитування китайських студентів; ЗВО Китаю; напрями вдосконалення механізмів державного управління сферою вищої освіти

References


Стратегія реформування вищої освіти в Україні до 2020 року: проект (авт. тексту Міністерство освіти і науки України). Вісник. Тестування і моніторинг в освіті. № 11/12, с. 4–21, 2014.

Міністерства освіти і науки України. (2019, Січ. 25). Наказ Міністерства освіти і науки України № 61 «Оперативний план міністерства освіти і науки на 2019 рік». [Електронний ресурс].

Доступно: https://mon.gov.ua/storage/app/media/plan/2019/plan-mon2019.pdf

В. П. Антонюк, «Вища освіта України у системі відносин ринку праці», Економічний вісник Донбасу, № 2(40), с. 132–137, 2015.

О. Дяків, «Державне регулювання взаємодії освіти та ринку праці: проблеми та перспективи», Вісник Національної академії державного управління, № 2, с. 250–261, 2010.

Р. М. Захарчин, «Гармонізація відносин вищої школи і ринку праці як необхідна умова інноваційного розвитку суспільства», Вісник Національного університету «Львівська політехніка», Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку, № 769, с. 268–273, 2013.

О. В. Мартякова, С. М. Снігова, О. В. Мудра, «Регулювання взаємодії ринків освітніх послуг та праці на основі механізму управління їх якістю», Маркетинг і менеджмент інновацій, № 3, с. 154–168, 2013.

В. М. Мороз, С. А. Мороз, Конкурентоспроможність і трудовий потенціал соціального об’єкта: діалектика взаємозв’язку та розвитку змісту. Харків, Україна: НТУ «ХПІ», 2016, 130 с.

Н. В. Мосьпан, «Від освіти до ринку праці», Неперервна професійна освіта: теорія і практика, № 1/2(46/47), с. 50–55, 2016. (Серія «Педагогічні науки).

О. В. Носова, О. С. Маковоз, «Конкурентоспроможність підготовки фахівців вищими навчальними закладами відповідно до вимог ринку праці», Інформаційні технології в освіті, № 9, с. 99–104, 2011.

О. В. Чумак, «Механізм регулювання взаємодії вищої освіти з ринком праці». [Електронний ресурс], Народна освіта, вип. 3(33), 2017. Доступно: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=5081

В. М. Мороз, С. А. Мороз, «Порядок та умови вступу до докторантури як елемент правового механізму державного управління якістю підготовки фахівців на науковому рівні вищої освіти», Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України, № 3, с. 127–134, 2015.

С. А. Мороз, В. М. Мороз, «Зміст дефініції «якість вищої освіти» в контексті наукових поглядів представників східноєвропейських наукових шкіл», Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія, № 2, с. 58–71, 2017.

«Модернізація вищої освіти та проблеми управління якістю підготовки фахівців», на ХV Всеукр. наук.-метод. конф. Організація системи взаємодії «вища освіта – ринок праці», 28 верес. 2018 р.; О. Черевко, Ред. та ін. Харків, Україна: ХДУХТ, 2018, 422 с.

QS World University Rankings, 2016. [Еlectronic resource]. Rankings, QS Top Universities. Доступно: https://www.topuniversities.com/university-rankings/world-university-rankings/2015

QS World University Rankings, 2019. [Еlectronic resource]. Rankings, QS Top Universities. Доступно: https://www.topuniversities.com/university-rankings/world-university-rankings/2019

С. А. Мороз, «Досвід Китаю у забезпеченні розвитку галузі освіти як підґрунтя для вдосконалення механізмів державного управління якістю вищої освіти України», Інвестиції: практика та досвід, № 9, с. 70–77, 2019.

С. А. Мороз, «Досвід Китаю щодо забезпечення якості вищої освіти через механізм її інтернаціоналізації», на Міжнарод. наук.-практ. конф. Державне управління у сфері цивільного захисту: наука, освіта, практика, 17–18 трав. 2019 р. Харків, Україна, 2019, с. 44–46.

S. Sudman, N. Bradburn, N. Schwarz, Thinking About Answers: The Application of Cognitive Processes to Survey Methodology. San Francisco: Jossey-Bass, 2010, 322 р.

Human development report, 2000. [Еlectronic resource]. Human Development Reports, United Nations Development Programme. Доступно: http://hdr.undp.org/sites/default/files/reports/261/hdr_2000_en.pdf

Human development report, 2018. [Еlectronic resource]. Human Development Reports, United Nations Development Programme. Доступно: http://hdr.undp.org/sites/default/files/2018_human_development_statistical_update.pdf

Н. В. Дорохова, «Молодежная безработица на мировом и российском рынках труда», Вестник Воронежского государственного университета, № 2, с. 13–15, 2015. (Серия «Экономика и управление»).

М. Вебер, Хозяйственная этика мировых религий: сравнительные исследования по социологии религии: в 3 т. СПб., Россия: Владимир Даль, 2017, т. 1, 446 с.

Кабінет Міністрів України. (2001, Серп. 9). Постанова № 978, «Положення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах», Офіційний вісник України, № 32, с. 233, 2001.

Європейська асоціація забезпечення якості вищої освіти, Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ESG). Київ, Україна: ТОВ «ЦС», 2015, 32 c.

С. А. Мороз, «Забезпечення відповідності університетських знань вимогам ринку праці як напрям удосконалення механізмів державного управління якістю вищої освіти», Університетські наукові записки, № 3/4(67/68), с. 276–286, 2018.


Refbacks

  • There are currently no refbacks.