Еволюція європейських нормативно-правових стандартів та механізмів управління інформаційною безпекою в органах публічної влади в умовах цифрових трансформацій

Abstract

У статті проаналізовано ключові фактори та основні загрози у сфері інформаційної та кібербезпеки на глобальному, європейському та національному рівні. Розкрито актуальність завдання удосконалення системи інформаційної безпеки в органах публічної влади України в умовах цифрових трансформацій, зростаючих глобальних та національних викликів, спричинених, з одного боку триваючою російською військовою агресією, а з другого, необхідністю виконання нашою країною євроінтеграційних зобов’язань як країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу (ЄС). Обґрунтовано важливість імплементації європейських стандартів та механізмів управління інформаційною безпекою як умови ефективного забезпечення інформаційної безпеки в органах публічної влади України. Здійснено комплексний аналіз особливостей формування та еволюції нормативно-правових стандартів та механізмів управління інформаційною безпекою ЄС в умовах цифрових трансформацій. Виокремлено основні напрями політики ЄС у системі інформаційної безпеки: 1) захист персональних даних; 2) мережева та інформаційна безпека 3) стратегічне управління кібербезпекою та гармонізація законодавства у сфері кібербезпеки. Встановлено тенденції розвитку інформаційної політики ЄС, ключовою серед яких є посилення ролі кібербезпеки в системі забезпечення інформаційної безпеки. Проаналізовано новітні нормативно-правові стандарти політики ЄС у сфері інформаційної та кібербезпеки, впровадження якої забезпечує комплекс механізмів з гармонізації законодавства ЄС і країн-членів через директиви, регламенти, стратегічні програми ЄС; розвиток співпраці між державами-членами; оптимізацію різних правових рамок установ та органів ЄС в цій сфері; впровадження заходів для високого загального рівня кібербезпеки в установах, органах, офісах та агентствах ЄС; створення жорстких єдиних стандартів безпечного обміну інформацією, обов'язкових до застосування всіма інституціями, органами та агентствами ЄС; забезпечення інституційної підтримки політики ЄС у цій сфері; встановлення вимог щодо дотримання мінімального набору правил інформаційної безпеки та кібербезпеки для всіх установ ЄС та органів публічної влади країн-членів у фізичному та цифровому середовищі; фінансування досліджень та інновацій у сфері кібербезпеки; підвищення цифрової грамотності громадян і бізнесу та ін.