Теоретична модель здатності фахівців соціономічних професій до попередження та подолання інформаційного стресу
Анотація
Статтю присвячено висвітленню психологічних особливостей здатності фахівців соціономічних професій до попередження та подолання інформаційного стресу та побудові на цій основі теоретичної моделі. Проаналізовано сучасний стан розробок щодо виникнення стресових станів, у тому числі інформаційного характеру. Визначено інформаційний стрес як реакцію на порушення інформаційно-когнітивних процесів регуляції діяльності у результаті інформаційного впливу. Окреслено класифікацію інформаційного стресу за змістом інформаційного впливу: пов’язаний із інформаційним перевантаженням; із взаємодією особистості з інформаційними технологіями; із ситуаціями інформаційного характеру у професійній діяльності. Здатність до попередження та подолання інформаційного стресу розглянуто як властивість психіки забезпечувати адаптацію до стресогенних факторів інформаційного характеру, гармонізувати різні аспекти життя в складних умовах впливу деструктивних інформаційних потоків, проявляти внутрішню активність у збереженні та відновленні власних ресурсів, зберігати баланс ціннісно-смислової сфери. Презентовано теоретичну модель здатності до попередження та подолання інформаційного стресу фахівців соціономічних професій, яка включає чотири складові: ціннісно-мотиваційну, когнітивно-рефлексивну, емоційно-оцінну, конативно-регулятивну та відповідні критерії та показники. Визначено, що ціннісно-мотиваційна складова представлена сукупністю мотивів і цінностей, які спонукають фахівця попереджати та долати інформаційний стрес у професійній діяльності, а критерієм її вираженості виступає ціннісне ставлення до конструктивного опанування інформаційного стресу; когнітивно-рефлексивна складова виражається через уявлення про інформаційний стрес, стратегії його конструктивного опанування та рефлексія власної здатності до володіння цими стратегіями, де критерій – усвідомлення та рефлексія здатності до попередження та подолання інформаційного стресу; емоційно-оцінна містить переживання задоволення від здатності до опанування інформаційним стресом, а критерій – емоційна стійкість та задоволення рівнем розвитку здатності до попередження та подолання інформаційного стресу; конативно-регулятивна забезпечує здатність застосувати конструктивні стратегії опанування інформаційного стресу у професійній діяльності через дієвість опанування інформаційного стресу.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Zh. Virna, ta Kh. Khvorost, Psykholohiia profesiinoi bezpeky: tekhnolohii konstruktyvnoho samozberezhennia osobystosti; Zh. P. Virna, Red. Lutsk, Ukraina : Vezha-Druk, 2015 (in Ukraine).
S. S. Horova, Osoba v informatsiinomu suspilstvi: vyklyky sohodennia. Kyiv, Ukraina : NBUV, 2017. (in Ukraine).
S. D. Maksymenko, L. M. Karamushka, ta T. V. Zaichykova, Syndrom «profesiinoho vyhorannia» ta profesiina kariera pratsivnykiv osvitnikh orhanizatsii: henderni aspekty. Kyiv, Ukraina : Milenium, 2004. (in Ukraine).
V. M. Korolchuk, M. S. Korolchuk, ta S. V. Soldatov, «Analiz rezultativ dyferentsiino-intehralnoi otsinky chynnykiv profesiinoho stresu v systemi Liudyna-tekhnika», Problemy ekstremalnoi ta kryzovoi psykholohii, № 15, s. 88–96, 2014. (in Ukraine).
V. M. Krainiuk, Psykholohiia stresostiikosti osobystosti. Kyiv, Ukraina : Nika-Tsentr, 2007. (in Ukraine).
Ie. Mahda, Hibrydna viina: vyzhyty i peremohty. Kharkiv, Ukraina : Vivat Publishing, 2015. (in Ukraine).
S. M. Myronets, «Profesiinyi stres ta yoho proiavy u diialnosti riatuvalnykiv mizhnarodnykh humanitarnykh misii», na V Vseukr. nauk.-prakt. konf. Osobystisni ta sytuatyvni determinanty zdorovia. Kyiv, 2020, s. 91–94. (in Ukraine).
A. Shvets, K. Marushchenko, V. Poliukhovych, ta M. Pudailo, «Osoblyvosti vplyvu informatsiinoho chynnyka na kharakterystyky mentalnoho zdorovia u viiskovosluzhbovtsiv uchasnykiv boiovykh dii», Ukrainskyi zhurnal viiskovoi medytsyny, № 5(1), s. 24–31, 2024. https://doi.org/10.46847/ujmm.2024.1(5)-024 (in Ukraine).
Kh. Khvorost, «Informatsiino-psykholohichnyi vplyv u rozrizi bezpeky zdorovia», Nauka i osvita, № 2/3, s. 184–191, 2016. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2016-2-3-33 (in Ukraine).
F. Jones, J. Bright, and A. Clow, Stress: myth, theory and research. Harlow, England; New York, USA : Prentice Hall, 2001. (in English).
Yu. M. Shvalb ta in., Ekoloho-psykholohichni determinanty subiektyvnoho blahopoluchchia osobystosti; Yu. M. Shvalb, Red. Kyiv-Lviv, Ukraina : Vydavets Viktoriia Kundelska, 2021. (in Ukraine).
Е. S. Epel, E. H. Blackburn, J. Lin, F. S. Dhabhar, N. E. Adler, J. D. Мorrow, R. M. Cawthon, «Accelerated telomere shortening in response to life stress», Proc Natl Acad Sci USA, vol. 101, № 49, рр. 17312–17315, 2004. https://doi.org/10.1073/pnas.0407162101 (in English).
J. Felt, S. Depaoli, and J. Tiemensma, «Stress and іnformation рrocessing: аcute рsychosocial stress аffects levels of мental аbstraction», Anxiety Stress Coping, vol. 34, № 1, рр. 83–95, 2021. https://doi.org/10.1080/10615806.2020.1839646 (in English).
A. M. Robinson, «Let’s talk about stress: History of stress research», Review of General Psychology, vol. 22, № 3, рр. 334–342, 2018. (in English).
L.I . Schoger, «Coping with work-related stressors: does education reduce work-related stress?», J Public Health, 2023. https://doi.org/10.1007/s10389-023-02070-5 (in English).
T. Michela, «Commonalities between рerception and сognition», Frontiers in Psychology, vol. 2, рр. 358, 2011. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2011.00358 (in English).
J. R. Zadra, and G. L. Clore, «Emotion and Perception: The Role of Affective Information», WIREs Cognitive Science, vol. 2, іs. 6, рр. 676–685, 2011. https://doi.org/10.1002/wcs.147 (in English).
L. Richmond, and J. Zacks, «Constructing Experience: Event Models from Perception to Action», Trends Cognitive Science, vol. 21, іs. 12, рр. 962–980, 2017. https://doi.org/10.1016/j.tics.2017.08.005 (in English).
H. Chekalovska, and Y. Kovalchuk, «Theoretical aspects of the research of professional stress of employees of socio-economic professions», Scientific Collection «InterConf», № 200, рр. 65–74, 2024. (in English).
H. M. Dubchak, «Analiz stratehii kopinh-povedinky maibutnikh fakhivtsiv sotsionomichnykh profesii», Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Psykholohichni nauky, t. 2, № 1, s. 28–33, 2016. (in Ukraine).
O. Kokun, ta H. Dubchak, «Osoblyvosti proiavu stresostiikosti maibutnikh fakhivtsiv sotsionomichnykh profesii», Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal, № 03(11), 2016. [Elektronnyi resurs]. Dostupno: https://is.gd/3c4IgW Data zvernennia: Veres. 03, 2024. (in Ukraine).
V. Balakhtar, ta V. Tanasiichuk, «Zdatnist fakhivtsiv sotsionomichnykh profesii diiaty konstruktyvno v kryzovykh sytuatsiiakh profesiinoi diialnosti: zmist i pokaznyky», Visnyk pisliadyplomnoi osvity: zb. nauk. prats. Seriia «Sotsialni ta povedinkovi nauky», vyp. 21(50), s. 26–42, 2022. https://doi.org/10.32405/2522-9931-2022-21(50)-26-42 (in Ukraine).
L. Burke, J. Mayo, E. Lener, and M. Mellinger, «Perspectives on job stress in the serials information world», Serials Review, vol. 35, is. 1, pp. 35–41, 2009. https://doi.org/10.1080/00987913.2009.10765204 (in English).
J. Moskowitz, D. Shmueli-Blumberg, M. Acree, and S. Folkman, «Positive Affect in the Midst of Distress: Implications for Role Functioning», Journal of Community & Applied Social Psychology, vol. 22, is. 6, pp. 502–518, 2012. https://doi.org/10.1002/casp.1133 (in English).
S. Conley, S. Woosley, «Teacher role stress, higher order needs and work outcomes», Journal of Educational Administration, vol. 38, no. 2, pp. 179–201, 2000. https://doi.org/10.1108/09578230010320163 (in English).
T. M. Tytarenko, L. A. Liepikhova, Psykholohichna profilaktyka stresovykh perevantazhen sered shkilnoi molodi. Kyiv, Ukraina : Milenium, 2006. (in Ukraine).
K. R. Parkes, «Personality and coping as moderators of work stress processes: models, methods and measures», Work Stress, vol. 8, is. 2, рр. 110–129, 1994. https://doi.org/10.1080/02678379408259984 (in English).
O. B. Vacchi, et al. «Stress management: how does the academic staff cope with it? a cross-sectional study at the university of Udine», BMC Public Health, № 24, р. 1509, 2024. https://doi.org/10.1186/s12889-024-18935-7 (in English).
E. Katsampouris, J. Turner Cobb, R. Arnold, and J. Barnett, «Unconscious associations between stressor type and ability to cope: An experimental approach using ancient and modern sources of stress», British Journal of Health Psychology, vol. 27, no. 3, р. 1011-1025, 2022. https://doi.org/10.1111/bjhp.12587 (in English).
L. Karamushka, «Subiektyvne blahopoluchchia personalu osvitnikh ta naukovykh orhanizatsii v umovakh viiny: riven vyrazhenosti ta zviazok z kopinh-stratehiiamy», Orhanizatsiina psykholohiia. Ekonomichna psykholohiia, t. 1, № 28, s. 17–25, 2023. https://doi.org/10.31108/2.2023.1.28.2 (in Ukraine).
I. Korobka, «Subiektyvne blahopoluchchia: teoretychni interpretatsii, chynnyky y resursy pidtrymannia», Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho un-tu. Seriia: Psykholohichni nauky, № 2, s. 85–93, 2022. https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-12 (in Ukraine).
L. Karamushka, ta Yu. Snihur, Psykholohiia vyboru kopinh-stratehii kerivnykamy osvitnikh orhanizatsii. Kyiv, Ukraina : In-ut psykholohii imeni H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy, 2024. (in Ukraine).
N. Yarosh, «Analiz doslidzhen vnutrishnikh predyktoriv stresdolaiuchoi povedinky», Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia: Psykholohiia, № 58, s. 60–64, 2015. (in Ukraine).
T. Yanovska, «Osoblyvosti stresostiikosti yunakiv z riznym relihiinym dosvidom», na XXXІ Intern. scient. and pract. conf. Scientific Research in the Conditions of Rapid Development of Information Technologies. Helsinki, Finland: International Scientific Unity, 2024, p. 174. (in Ukraine).
I. Vysochyna, V. Kramarchuk, ta A. Tiutiunnyk, «Samootsinka vplyvu viiny ta pandemii COVID-19 na vypusknykiv medychnoho zakladu osvity», Perspektyvy ta innovatsii nauky. Pedahohika, Psykholohiia, Medytsyna, № 5(39), s. 1133–1143, 2024. (in Ukraine).
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.