Переживання підлітками батьківсько-дитячих стосунків та рівень осмисленості ними життя

Анотація

У статті проаналізовано особливості взаємозв’язку переживань підлітками батьківсько-дитячих стосунків та рівня осмисленості ними життя. Обґрунтовано актуальність дослідження, зумовленого доцільністю дослідження батьківсько-дитячих стосунків як важливого чинника осмисленості підлітками життя, і, як наслідок – їх здатності до усвідомленого переживання й саморегуляції негативних і психотравмівних психічних станів. Наведено аналіз результатів емпіричного дослідження ставлення підлітків до батьків і до сім’ї в цілому, за яким, зокрема, встановлено, що значна кількість підлітків виявляє позитивне ставлення до матері та амбівалентне ставлення до батька. Показано, що в цілому особливості ставлення матері до підлітків переживається ними яскравіше ніж ставлення до них батька. При цьому аналіз даних свідчить про певну суперечливість в уявленнях підлітків про ставлення батьків – позитивний інтерес та автономність, з одного боку, і директивність й непослідовність з іншого боку для доволі значної кількості досліджуваних. Презентовано результати дослідження рівнів осмисленості життя підлітками, аналіз яких дозволив констатувати наявність низького рівня у понад половини досліджуваних, тоді як високого – лише кожного шостого з підлітків. При цьому за результатами дисперсійного аналізу виявлені статистично значущі відмінності в особливостях переживання підлітками з різними рівнями осмисленості життя ставлення до них батьків. Зокрема, йдеться про наявність прямого, статистично значущого зв’язку між уявленнями підлітка про рівень прояву позитивного інтересу з боку матері й батька та рівнем осмисленості ними життя. Натомість у випадку уявлень про непослідовність як матері, так і батька, ворожість матері та директивність батьків такий зв’язок виявився оберненим. Констатовано, що подібні результати з урахуванням низького рівня осмисленості життя, властивого практично половині досліджуваних, свідчать про перебування значної частини підлітків у складних життєвих обставинах й відповідно зоні ризику в контексті успішного подолання психотравмівних ситуацій в умовах війни.