Психологічні особливості життєстійкості людей з інвалідністю у складних життєвих обставинах

Анотація

У статті висвітлено проблему життєстійкості людей з інвалідністю у складних життєвих обставинах, теоретичне та емпіричне дослідження особливостей життєстійкості людей з інвалідністю та вплив складних життєвих обставин, кризових умов (війни) на розвиток їх стресостійкості та життєстійкості. Вибірку досліджуваних склали 45 осіб з інвалідністю, здебільшого зі східних регіонів України, які були розподілені на групи за ознакою віку, статі, місця проживання, групи інвалідності та нозології. Наведено результати емпіричного дослідження особливостей психологічних особливостей життєстійкості людей з інвалідністю та впливу складних життєвих обставин, кризових умов (війни) на розвиток їх стресостійкості та життєстійкості. Встановлено розподіл осіб з інвалідністю залежно від їх оцінки стану здоров’я; порівняно з минулим роком, залежно від різних видів активностей, наявності проблем з роботою або іншими регулярними щоденними видами діяльності з причин фізичного здоров’я, емоційних проблем, що також заважають звичайному соціальному життю з сім’єю, друзями та ін. Досліджено особливості оцінки стану здоров’я осіб з інвалідністю залежно від їхньої статі, віку, місця проживання та ін. Проведене емпіричне дослідження дозволило констатувати, що понад третину осіб з інвалідністю характеризує низький і нижчий за середній рівень здатності людей з інвалідністю відновлюватися після стресових подій, трагедії або травми; близько половини досліджуваних – середній та вище за середній, і лише десяту частину – високий. Встановлено статистично значущі відмінності резильєнтності щодо статі, віку, місця проживання, групи інвалідності, нозології: у чоловіків, незалежно від місця проживання (міста чи села) показники резильєнтності значно вищі порівняно із жінками; чоловіки жінки з інвалідністю з фізичними порушення мають найвищі показники резильєнтності порівняно з іншими нозологіями; найменш стресостійкими є особи з інвалідністю до 18 років і мами/тато дітей з інвалідністю. Констатовано доцільність розробки та апробації спеціально організованого психологічного навчання осіб з інвалідністю, що сприятиме розвитку їх резильєнтності і життєстійкості людей в складних життєвих обставинах сьогодення. Окреслено перспективи подальших досліджень у контексті створення моделі розвитку життєстійкості людей з інвалідністю в складних життєвих обставинах з метою подальшої розробки програми емпіричного дослідження щодо подолання складних життєвих обставин людьми з інвалідністю, їх здатності відновлюватися після стресових подій, трагедії або травми.