Антикризове управління розвитком територіальних громад: сутність та сучасні механізми

Анотація

Статтю присвячено визначенню сутності та сучасним механізмам антикризового управління розвитком територіальних громад. Виявлено недостатнє розроблення напряму антикризового управління на місцевому рівні, натомість більш розробленими є напрями антикризового управління підприємствами та публічне антикризове управління на національному та регіональному рівні. Кризою в розвитку територіальної громади є її критичний стан, що виникає внаслідок радикального загострення суперечностей у функціонуванні системи ключових елементів або розбалансування їх взаємодії, що супроводжується невиконанням завдань розвитку території, відчутним зниженням якості життя громадян, обмеженими ресурсними, зокрема часовими, можливостями органу управління досягати встановлених цілей розвитку. Розкрито різні види діяльності в рамках реактивного та превентивного антикризового управління. До реактивної діяльності належить мобілізація ресурсів (внутрішня та зовнішня); оптимізація алгоритмів та обсягів збирання й передачі управлінської інформації; визначення невідкладних заходів. До превентивної діяльності належить моніторинг та оцінка поточної ситуації; виявлення ризиків та ймовірних криз для коротко-, середньо- та довгострокової перспективи, їх ранжування; вивчення досвіду щодо аналогічних криз; розроблення стратегічних заходів запобігання кризам та мінімізації шкоди. Правові засади управління розвитком територіальних громад з урахуванням ризиків та кризових ситуацій визначаються Законом України «Про засади державної регіональної політики», яким також запроваджено спеціальні механізми антикризового управління на місцевому рівні в умовах війни та повоєнного відновлення. Запропоновано класифікацію механізмів антикризового управління за різними ознаками: за функціональним призначенням; за сферою застосування; за строком дії кризи та її наслідків; за відкритістю інформації. Наведено низку факторів, від яких залежатиме ефективність впровадження механізмів антикризового управління, які загалом стосуються особистих якостей, знань та умінь антикризового менеджера, а також застосування адекватних ситуації стратегій, механізмів, інструментів, прийомів, підходів та методів антикризового управління.