Управління процесами розвитку публічних службовців місцевих органів освіти в умовах децентралізації
Анотація
У статті здійснено теоретичне обґрунтування та розглянуто актуальні питання ефективного управління процесами розвитку публічних службовців місцевих органів освіти в умовах децентралізації та трансформаційних змін. Встановлено, що у нових соціально-економічних умовах в Україні зростає актуальність управління інноваційними процесами розвитку публічних службовців місцевих органів освіти, оскільки підвищення конкурентоспроможності національної освіти неможливе без радикальних змін у відтворенні та ефективному використанні управлінської праці. Систематизовано основні функції органів публічної влади у сфері освіти та запропоновано механізми, необхідні для реалізації ефективного управління процесами розвитку публічних службовців місцевих органів освіти. Розкрито передумови та прогнозовані результати створення інноваційної системи управління процесами розвитку публічних службовців місцевих органів освіти в умовах децентралізації: участь у навчанні всіх категорій працівників органів управління освітою; безперервне оновлення компетенцій; забезпечення високої якості професійного навчання; запровадження цілеспрямованого наукового супроводу розвитку посадових осіб місцевого самоврядування. Акцентовано, що управління персоналом місцевих органів освіти ґрунтується на таких принципах: науковість, демократичний централізм, планомірність, єдність розпоряджень; поєднання одноосібного і колективного підходів, централізації та децентралізації, лінійного, функціонального і цільового управління; контроль за виконанням рішень. Зазначено, що невід’ємним компонентом модернізації державного управління у сфері освіти є підвищення якості професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Лише маючи сучасні знання, володіючи відповідними професійними уміннями, можна успішно виконувати управлінські функції. Запропоновано значну увагу публічних службовців місцевих органів освіти приділяти вихованню таких особистих рис, як висока професійна компетентність, креативність, творчість, самостійність, наполегливість, адаптаційність. Для цього необхідно реформувати систему освіти в Україні та наближати зміст освітнього процесу до зростаючих вимог ринку праці та освітніх послуг, особистості, а також збільшувати обсяги інвестицій в підвищення якості освіти, освіти впродовж життя, розробку інноваційних освітніх програм, спрямованих на формування випереджувальних динамічних компетенцій, розвиток креативного потенціалу та їх науково-методичний супровід. Звертається увага, що у воєнний період та в умовах протиепідемічних заходів і обмежень зусилля публічних службовців місцевих органів освіти зосереджуються, передусім, на створенні безпечних умов для здобуття освіти, забезпечення доступності та безперервності навчання у регіонах України з різною безпековою ситуацією (забезпечення дистанційного навчання; організація завершення навчального року та вступної кампанії; залучення потенціалу переміщених педагогічних працівників; координація гуманітарної допомоги для доступності та безперервності навчання тощо). Окремо виділено питання необхідності правового регулювання дистанційної роботи у сфері освіти та статусу дистанційних працівників, яке відстає від темпів впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Наразі намітилася тенденція до формування електронного ринку праці – нового сегменту, який необхідно забезпечити адекватним правовим регулюванням. Безперечно, від професійної компетентності та творчого потенціалу публічних службовців місцевих органів освіти залежить рівень їх креативної самореалізації та саморозвитку. Серед численних критеріїв креативності виділено такі: оригінальність, гнучкість, чутливість до проблем, самостійність, незалежність, відкритість. Разом з тим, професійне зростання публічних службовців сфери освіти і становлення їх конкурентоспроможності розглядається як розвиток комплексу властивостей особистості, необхідних для високого рівня їх професійної діяльності. Розглянуто досвід європейських країн, де розвиток персоналу органів управління освітою розглядається важливим фактором їхньої діяльності та престижності. Запропоновано, враховуючи глобальні освітні тренди, створення можливостей для професійного розвитку публічних службовців місцевих органів освіти в контексті реформування та модернізації освіти за певними напрямами. Водночас, до основних факторів, які перешкоджають розвитку публічних службовців органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування у сфері освіти, віднесено протиріччя, що виникають у процесі управлінської діяльності: компетенції посадових осіб не відповідають зростаючим вимогам суспільства; значний дефіцит кадрів не корелює з чіткими критеріями оцінки результатів; завищені суспільні очікування часто суперечать умовам фінансового забезпечення керівника. Зазначено, що невід’ємним компонентом модернізації державного управління є підвищення якості професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Водночас, забезпечення фінансування системи підготовки державних службовців залишається недостатнім; система не забезпечує своєчасне навчання щодо майбутніх пріоритетів розвитку державного управління. Значна кількість державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування у сфері освіти не можуть повною мірою задовольнити потреби у підвищенні кваліфікації. Зміст професійного навчання не повною мірою відповідає потребам у такому навчанні. Визначено, що підготовка і професійний розвиток публічних службовців органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування потребує сучасних підходів щодо вибору дієвих інноваційних форм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації. Реалізація компетентнісного підходу до організації освітнього процесу зумовлює впровадження активних та інтерактивних форм навчання та відповідної взаємодії усіх зацікавлених сторін. Важливим є створення умов, за яких державні органи у сфері освіти формують державну політику на основі результатів аналізу та комунікацій із зацікавленими сторонами, а також забезпечують її ефективну реалізацію для сталого розвитку держави.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
ВГО «Консорціум закладів післядипломної освіти». [Електронний ресурс]. Доступно: https://is.gd/BkgKOo Дата звернення: Жовт. 10, 2022.
Н. Г. Діденко, «Інноваційні підходи до освіти фахівців у сфері публічного управління та адміністрування», в Освіта дорослих у перспективі змін: інновації, технології, прогнози; А. Василюк і А. Стоговського, Ред. Ніжин, Україна: Видавець ПП Лисенко М. М., 2017, 248 с., с. 225–242.
Верховна Рада України. (2017, Верес. 05). Закон № 2145-VIII «Про освіту». [Електронний ресурс]. Доступно: https://is.gd/4lhgEa
М. О. Кириченко, Професійний розвиток та управління людськими ресурсами в системі післядипломної педагогічної освіти в контексті трансформації освіти України, на Всеукр. наук.-практ. конф., В. В. Олійника, Ред. Київ: НАПН України ДВНЗ «УМО», 2016, С. 16–30.
В. В. Крижко, І. О. Мамаєв, Аксіологічний потенціал державного управління освітою. Київ, Україна: Освіта України, 2005.
Н. Б. Ларіна, Інноваційні моделі підвищення кваліфікації управлінських кадрів. Київ: НАДУ, 2013.
О. Линдюк, «Модернізація системи підвищення кваліфікації посадових осіб в умовах децентралізації публічної влади», на наук.-практ. конф. Науково-практичне забезпечення децентралізації надання послуг в об’єднаних територіальних громадах. Київ: ІПК ДСЗУ, 2018, с. 206–209.
Майкл Армстронг, Практика управления человеческими ресурсами. 10-е изд. [Электронный ресурс]. Доступно: https://is.gd/Kx6KC5 Дата звернення: Жовт. 10, 2022.
А. А. Міхно, «Розвиток креативності управлінських кадрів на місцевому рівні», Державне управління та місцеве самоврядування, № 1, с. 123–127, 2017.
В. І. Надрага, «Підвищення компетентності посадових осіб місцевого самоврядування як пріоритет територіального розвитку», Регіональна економіка, № 3, 2018. Електронний ресурс]. Доступно: https://is.gd/raZCUv Дата звернення: Жовт. 10, 2022.
О. В. Овчарук, Компетентнісний підхід в сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. Київ, Україна: К. У. С., 2004.
«Освіта в ОТГ: нові підходи до управління в умовах децентралізації влади» / Н. І. Клокар, Г. Г. Науменко, Л. В. Гунько, Рідна школа, № 11/12, с. 27–31, 2017.
Кабінет Міністрів України. (2021, Лип. 21). Розпорядження № 831-р «Стратегія реформування державного управління України на 2022–2025 роки». [Електронний ресурс]. Доступно: https://is.gd/Ek8Gdd
Верховна Рада України. (2015, Груд. 10). Закон № 889-VIII «Про державну службу». [Електронний ресурс]. Доступно: https://is.gd/GwnbRB
Верховна Рада України. (2014, Лип. 01). Закон № 1556-VII «Про вищу освіту». [Електронний ресурс]. Доступно: https://is.gd/3kE5ZE
Проблематика процесу децентралізації надання послуг в об’єднаних територіальних громадах, на засіданні круглого столу, Р. В. Войтович, П. В. Ворони, Ред. Київ: ІПК ДСЗУ, 2018, 242 с.
Дж. Равен, Компетентность в современном обществе: выявление, развитие и реализация. Москва, Россия: «Когито-Центр», 2002.
«Реформування публічного управління та адміністрування: теорія, практика, міжнародний досвід», на Всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар. участю. Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2016, 428 с.
С. М. Серьогін, П. C. Щербаков, «Сучасні аспекти підготовки професійних кадрів для об’єднаних територіальних громад», на щоріч. Всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар. участю Публічне врядування в Україні: стан, виклики та перспективи розвитку. Київ: НАДУ, 2018, т. 4, с. 98–99.
К. В. Супрун, «Інноваційні форми організації освітнього процесу при підготовці фахівців для органів публічної влади», на наук.-практ. конф., присвяч. 100-річчю держ. служби України, Публічна служба в модерній державі, Р. В. Войтович, П. В. Ворони, Ред. Київ: ІПК ДСЗУ, 2018, с. 213–217.
М. Ярмистий, «Професійна компетентність службовців органів влади в системі публічного управління (концептуальний підхід)», Буковинський вісник держ. служби та місцевого самоврядування. [Електронний ресурс]. Доступно: https://is.gd/88QqVl Дата звернення: Жовт. 10, 2022.
Верховна Рада України. (2012, Лют. 01). Указ Президента № 45/2012 «Про Стратегію державної кадрової політики на 2012-2020 роки». [Електронний ресурс]. Доступно: https://is.gd/YkMWKJ
The Future of Jobs. Word Economic Forum, 2016. [Online]. Available: https://is.gd/aLf6jU Дата звернення: Жовт. 10, 2022.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.