Підхід до державного планування пріоритетного розвитку експортних галузей виробництва. Післявоєнне відновлення

Олена Банчук-Петросова

Анотація


Зазначено, що сучасні глобалізаційні процеси в економіці базуються на технологічному (виробничому) обміні товарами та послугами та самостійному транснаціональному фінансовому капіталі. Внаслідок лібералізації прискорюється глобалізація фінансових ринків, підвищується ефективність переливу капіталу. Використовуються всі можливі форми перетікання капіталів: від традиційних кредитів до вкладення акцій, державні цінні папери, прямі інвестиції, банківські депозити. Технологічний (виробничий) обмін товарами та послугами також зазнає змін. Змінюється характер світової торгівлі. Крім того, міжнародний торговельний обмін з часом все більшою мірою починає відображати не тільки розподіл праці між країнами, а й розподіл виробничих функцій усередині транснаціональних концернів, що виходить за національні кордони. Під впливом цього набуває дедалі більшого розвитку міжкорпораційний обмін і відбувається виробничо-технологічне зближення економік. Визначено, що сьогоднішні проблеми індустріального розвитку України та старопромислових регіонів унікальні за складом, гостротою та складністю. Суть унікальності – глибокий спад у реальному секторі економіки, посилений наростанням структурних деформацій та дезінтеграційними тенденціями, що розірвали цілісність відтворювального процесу. Вирішення таких складних завдань реформування реального сектора економіки неможливе без проведення державної промислової політики. Саме промислова політика має забезпечити як подолання спаду виробництва, так й відновлення єдності відтворювального процесу, здійснення структурної перебудови, формування конкурентоспроможної промисловості, що спирається на сучасний технологічний уклад. Здійснення технологічної перебудови сприятиме зміцненню елементів технологічного укладу, його дифузії в економіку країни в цілому та регіонів, зокрема розвитку технологічного укладу. Це дозволить забезпечити технологічну однорідність вітчизняної промисловості з промисловістю ЄС, що вкрай важливо у період післявоєнного відновлення України, а також знизити не лише енерго- та ресурсомісткість виробництва, а й його «екологічну агресивність»

Ключові слова


державне регулювання; транснаціональний фінансовий капітал; зовнішньоекономічна діяльність; транснаціональний концерн; міжкорпораційний обмін; державно-промислова політика; експортний потенціал; післявоєнне відновлення промисловості України

Повний текст:

PDF

Посилання


1 Л. В. Репа, «Управління валютним ризиком: політекономічний аспект», автореф. дис. канд. наук. Донецьк, 2008.

2 І. С. Русаненко, «Управління валютними ризиками підприємств-експортерів», дис. канд. наук, Українська академія банківської справи. [Електронний ресурс]. Суми, 2003. Доступно: https://is.gd/QQCLkO Дата звернення: Квіт. 15, 2022

3 А. В. Свідерська, «Управління ризиками зовнішньоекономічної діяльності підприємства», дис. канд. наук. Хмельницький, 2016.

ï›4ï Ð. Е. Глазырин, Ð’. Ð. Куликов, Ð?. Е. Юдин, и П. Ю. Сериков, «Управление валютными риÑками», Экономика, â„– 3(7), Ñ. 34–39, 2012.

ï›5ï Г. Ð’. Чернова, Ð. Ð. КудрÑвцев, Управление риÑками. МоÑква, РоÑÑиÑ: ТК Велби, Ð?зд-во ПроÑпект, 2003.

ï›6ï Ð. С. Шапкин, ЭкономичеÑкие и финанÑовые риÑки. Оценка, управление, портфель инвеÑтиций. МоÑква, РоÑÑиÑ: Ð?зд.-Ñ‚Ð¾Ñ€Ð³Ð¾Ð²Ð°Ñ ÐºÐ¾Ñ€Ð¿Ð¾Ñ€Ð°Ñ†Ð¸Ñ Â«Ð”Ð°ÑˆÐºÐ¾Ð² и К°», 2003.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.