Умови самоактуалізації викладачів закладів вищої освіти

Олександра Брюховецька, Тетяна Чаусова

Анотація


У статті проблематизується бачення самоактуалізації викладачів закладів вищої освіти у контексті професійної діяльності. Визначено супречності між новими потребами суспільства і системи вищої освіти та недостатньою вивченістю особливостей процесу самоактуалізації викладачів закладів вищої освіти. Наголошено на необхідності вирішення проблеми самоактуалізації викладачів, що може значно сприяти підвищенню ефективності діяльності закладів вищої освіти. Констатовано, що методологічна сторона проблеми вивчення самоактуалізації особистості полягає в недостатній визначеності цього поняття. Проаналізовано підходи до розуміння поняття самоактуалізація особистості, узагальнено істотні принципи цього феномена. Уточнено визначення і показники самоактуалізації викладачів закладів вищої освіти: загальногромадянські риси, морально-психологічні якості, науково-педагогічні якості, індивідуально-психологічні особливості, професійно-педагогічні здібності. Наведено результати емпіричного дослідження рівня самоактуалізації викладачів закладів вищої освіти. Встановлено недостатній рівень самоактуалізації досліджуваних викладачів закладів вищої освіти, наголошено на доцільності підвищення самоактуалізації викладачів закладів вищої освіти. Підкреслено, що ефективна самоактуалізація викладачів закладів вищої освіти в професійній діяльності вимагає наявності комплексу певних умов, які виступають в єдності суб'єктивного та об'єктивного аспектів. Визначено суб'єктивні та об'єктивні умови самоактуалізація викладача закладу вищої освіти

Ключові слова


самоактуалізація; умови самоактуалізації; викладач закладу вищої освіти; самоактуалізація особистості; показники самоактуалізацiї викладачів закладів вищоi освiти

Повний текст:

PDF

Посилання


А. Г. Асмолов, Психология личности. Москва, Россия: МГУ, 1990, 367 с.

О. Бандура, «Самоактуалізація як механізм формування інтегрованого стилю життя особистості», Кроки до компетентності та інтеграції у суспільство: наук.-метод. зб.; Н. Софій, Ред. та ін. Київ: Контекст, 2000, 336 с.

Л. С. ВыготÑкий, ПÑихологиÑ. МоÑква, РоÑÑиÑ: Ð?зд-во ЭКСМО-ПРЕС, 2000, 320 Ñ.

Л. Я. Гозман, М. В. Кроз, М. В. Латинская, Самоактуализационный тест. Москва, Россия: Рос. пед. агентство, 1995, 43 с.

Л. М. Карамушка, М. Г. Ткалич, Самоактуалізація менеджерів у професійно-управлінській діяльності (на матеріалі діяльності комерційних організацій): монографія. Запоріжжя, Україна: Просвіта, 2009, 262 с.

Г. С. КоÑтюк, Ð?збранные пÑихологичеÑкие труды. МоÑква, РоÑÑиÑ: Педагогика, 1988, 304 Ñ.

А. Маслоу, «Самоактуализация личности и образования», Серия «Психопедагогика и методология науки». Киев-Донецк, Украина, Вып. 4, 52 с., 1994.

A. H. Maslow, The Psychology of Science. Gateway Edition 1.95 ed. Chicago: Henry Regnery Company, 1969.

С. Д. Максименко, Генеза здійснення особистості. Київ, Україна: Вид-во ТОВ «КММ», 2006, 240 с.

«Самоактуалізація», Енциклопедія освіти; Академія пед. наук України; В. Г. Кремень, Ред. Київ, Україна: Юрінком Інтер, 2008, 1040 с. ISBN 978-966-667-281-3

О. В. Флеров, «Экзистенциально-психологические факторы личностного роста взрослого человека в пространстве институционального непрерывного образования», Психология и Психотехника, № 3, с. 272–280, 2016.

К. Хорни, Невроз и личностный рост. Борьба за самореализацию. Санкт-Петербург: БСК, 1997, 317 с.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.