Поведінкові патерни професійного самопочуття тренера

Анотація

Феномен професійного самопочуття тривалий час є предметом дослідження психологів різних наукових шкіл та напрямів. В межах даної статті автори мають за мету здійснити аналіз та охарактеризувати сутність й роль професійного самопочуття у життєдіяльності тренера. Обґрунтовано висновок, що дотепер у спеціальній літературі відсутня адекватна теоретична база дослідження професійного самопочуття. Відтак в роботі запропоновано гіпотетичний конструкт його розуміння. До основних поведінкових патернів професійного самопочуття віднесено: задоволеність тренерською діяльністю; позитивне ставлення до себе (задоволеність собою); задоволеність професійним оточенням; здатність до подолання тенденцій, що деформують особистість; емоційну рівновагу; фізичний стан. Кожна людина наділена певним потенціалом активності, що проявляється в самореалізації. З’ясовано, що самореалізація передбачає збалансований і гармонійний розвиток особистості за рахунок застосування нею адекватних зусиль, спрямованих на розкриття генетичних, індивідуальних і суб’єктних характеристик. Критерії самореалізації тренера відображають задоволеність спортивно-педагогічною діяльністю. Відчуття задоволеності сприяє психічному здоров’ю тренера, яке, в свою чергу залежить від рівня його домагань і відповідно, якості прийнятих ним рішень. Виділяють два істотних параметра задоволеності спортивно-педагогічною діяльністю: задоволеність як емоційна реакція щодо виконуваної роботи; задоволеність як відповідність результатів праці очікуванням тренера. Констатовано, що задоволеність спортивно-педагогічною діяльністю залежить від дії об’єктивних та суб’єктивних факторів: змісту роботи, інтересу до неї; оплати праці; просування по службі та перспектив; можливості безпосередньої участі тренера в прийнятті рішень; психологічного клімату; режиму праці і робочого навантаження. Між задоволенням, яке отримує тренер від роботи і загальною задоволеністю життям існує тісний взаємозв’язок. Вагомим поведінковим патерном професійного самопочуття є здатність протистояти тенденціям, що деформують особистість. Дисгармонійних змін у структурі особистості, що виникають у осіб з пристрасним захопленням діяльністю можливо уникнути за рахунок активної позиції по відношенню до власної особистості, орієнтації на особистісне та професійне зростання, розвиненої рефлексії. Емоційна рівновага, як важливий поведінковий патерн, формується шляхом виникнення і згасання позитивних і негативних емоційних зв’язків. На основі їх аналізу можна прогнозувати перебіг професійного самопочуття. Виявлено, що для багатьох сучасних професіоналів в сфері спорту є досить зневажливе ставлення до себе, до свого здоров’я, а турбота про нього починається тільки при виникненні явних порушень. Тому вкрай актуальним напрямком досліджень і прикладних розробок у плані професійного самопочуття є формування проактивного ставлення людини до відпочинку як до інструментальної ціннісної установки особистості на противагу пасивній