Поведінкові патерни професійного самопочуття тренера

Наталія Волянюк, Георгій Ложкін, Андрій Колосов

Анотація


Феномен професійного самопочуття тривалий час є предметом дослідження психологів різних наукових шкіл та напрямів. В межах даної статті автори мають за мету здійснити аналіз та охарактеризувати сутність й роль професійного самопочуття у життєдіяльності тренера. Обґрунтовано висновок, що дотепер у спеціальній літературі відсутня адекватна теоретична база дослідження професійного самопочуття. Відтак в роботі запропоновано гіпотетичний конструкт його розуміння. До основних поведінкових патернів професійного самопочуття віднесено: задоволеність тренерською діяльністю; позитивне ставлення до себе (задоволеність собою); задоволеність професійним оточенням; здатність до подолання тенденцій, що деформують особистість; емоційну рівновагу; фізичний стан. Кожна людина наділена певним потенціалом активності, що проявляється в самореалізації. З’ясовано, що самореалізація передбачає збалансований і гармонійний розвиток особистості за рахунок застосування нею адекватних зусиль, спрямованих на розкриття генетичних, індивідуальних і суб’єктних характеристик. Критерії самореалізації тренера відображають задоволеність спортивно-педагогічною діяльністю. Відчуття задоволеності сприяє психічному здоров’ю тренера, яке, в свою чергу залежить від рівня його домагань і відповідно, якості прийнятих ним рішень. Виділяють два істотних параметра задоволеності спортивно-педагогічною діяльністю: задоволеність як емоційна реакція щодо виконуваної роботи; задоволеність як відповідність результатів праці очікуванням тренера. Констатовано, що задоволеність спортивно-педагогічною діяльністю залежить від дії об’єктивних та суб’єктивних факторів: змісту роботи, інтересу до неї; оплати праці; просування по службі та перспектив; можливості безпосередньої участі тренера в прийнятті рішень; психологічного клімату; режиму праці і робочого навантаження. Між задоволенням, яке отримує тренер від роботи і загальною задоволеністю життям існує тісний взаємозв’язок. Вагомим поведінковим патерном професійного самопочуття є здатність протистояти тенденціям, що деформують особистість. Дисгармонійних змін у структурі особистості, що виникають у осіб з пристрасним захопленням діяльністю можливо уникнути за рахунок активної позиції по відношенню до власної особистості, орієнтації на особистісне та професійне зростання, розвиненої рефлексії. Емоційна рівновага, як важливий поведінковий патерн, формується шляхом виникнення і згасання позитивних і негативних емоційних зв’язків. На основі їх аналізу можна прогнозувати перебіг професійного самопочуття. Виявлено, що для багатьох сучасних професіоналів в сфері спорту є досить зневажливе ставлення до себе, до свого здоров’я, а турбота про нього починається тільки при виникненні явних порушень. Тому вкрай актуальним напрямком досліджень і прикладних розробок у плані професійного самопочуття є формування проактивного ставлення людини до відпочинку як до інструментальної ціннісної установки особистості на противагу пасивній

Ключові слова


тренер; професійне самопочуття; поведінкові патерни; задоволеність; емоційна рівновага

Повний текст:

PDF

Посилання


A. B. Kolosov, N. Volianiuk, G. Lozhkin, N. Buniak, V. Osodlo, «Comparative analysis of self-reliance of athletes of different sports», Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, № 23 (4), s. 162–168, 2019; https://doi.org/10.15561/18189172.2019.0401

Ð’. Ð. Бодров, «УдовлетворенноÑÑ‚ÑŒ работой как ÑÐ¾Ñ†Ð¸Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð°Ñ Ð¸ пÑихологичеÑÐºÐ°Ñ Ð´ÐµÑ‚ÐµÑ€Ð¼Ð¸Ð½Ð°Ð½Ñ‚Ð° профеÑÑиональной пригодноÑти Ñубъекта труда», Ð¡Ð¾Ñ†Ð¸Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð°Ñ Ð¿ÑÐ¸Ñ…Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ð¸Ñ Ñ‚Ñ€ÑƒÐ´Ð°: Ñ‚ÐµÐ¾Ñ€Ð¸Ñ Ð¸ практика; Ñ‚. 1; Л. Г. ДикаÑ, Ð. Л. Журавлев, Ред. МоÑква, РоÑÑиÑ: Ð?зд-во «Ð?нÑтитут пÑихологии РÐл, 2010, Ñ. 140–160.

Р. М. Шамионов, «Самоактуализация учителей и удовлетворенность жизнедеятельностью и собой», Мир психологии, № 2, с. 143–148, 2002.

Психологическая энциклопедия; 2-е изд. / Р. Корсини, А. Ауэрбаха, Ред. Санкт-Петербург, Россия: Питер, 2006, 1096 с.

Н. Ю. Волянюк, Г. В. Ложкін, А. Б. Колосов, «Предиктори професійної деформації особистості в спорті», Вісник післядипломної освіти: зб. наук. праць, вип. 11(40), с. 48–63, 2020. (Серія «Соціальні та поведінкові науки»). https://doi.org/10.32405/2522‐9931/2522‐9958

П. Мучински, Психология, профессия, карьера. Санкт-Петербург, Россия: Питер, 2004, с. 12–49.

М. Ю. Семенов, «Удовлетворение и удовлетворенность», Омский научный вестник, вып. 13, с. 154–156, 2020.

Е. П. Ермолаева, «ПÑихологичеÑкие оÑобенноÑти реализации профеÑÑионала в уÑловиÑÑ… реформ и глобализации», Ðктуальные проблемы пÑихологии труда, инженерной пÑихологии и Ñргономики, вып. 1, Ñ. 152–168, 2009; Ð’. Ð. Бодрова и Ð. Л. Журавлева, Ред. МоÑква, РоÑÑиÑ: Ð?зд-во «Ð?н-Ñ‚ пÑихологии РÐл.

Р. Лазарус, «Теория стресса и психофизиологические исследования», Эмоциональный стресс; В. Леви, Ред. Ленинград, Россия: Медицина, 1970, с. 178–208.

Ð¡Ð¾Ñ†Ð¸Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð°Ñ Ð¿ÑÐ¸Ñ…Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ð¸Ñ Ñ‚Ñ€ÑƒÐ´Ð°: Ñ‚ÐµÐ¾Ñ€Ð¸Ñ Ð¸ практика, Ñ‚. 2; Л. Г. ДикаÑ, Ð. Л. Журавлев, Ред. МоÑква, РоÑÑиÑ: Ð?зд-во «Ð?н-Ñ‚ пÑихологии РÐл, 2010, 442 Ñ.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.