Мотивація досягнення у студентів із різним інноваційним потенціалом

Анотація

Дослідження внутрішніх механізмів активності суб’єктів, що здатні до створення нового у науці та техніці, є надзвичайно актуальним. У статті представлені результати емпіричного дослідження, спрямованого на діагностування мотивації досягнення у студентів технічного профілю із різним інноваційним потенціалом. У ході дослідження встановлено, що мотивація досягнення, як домінування стійких мотивів прагнення до успіху, є тим внутрішнім ресурсом інноваційного потенціалу особистості, що спонукає до реалізації власних потенцій, здібностей, можливостей у інноваційній діяльності. З’ясовано, що мотивація досягнення має різний рівень сформованості у визначених групах студентів. Найбільші показники мотивації досягнення на високому рівні констатовано в інноваторів, а найменші – у консерваторів. Середнє значення мотивації досягнення у актуалізованих і потенційних інноваторів відповідає параметрам середнього рівня. Емпірично встановлено, що на рівень прояву мотивації досягнення у визначених групах досліджуваних, впливає чимало чинників. Спільним є те, що мотивація досягнення в усіх студентів технічного профілю, більшою мірою, обумовлена усвідомленою саморегуляцією довільної активності, що проявляється у здатності планувати, продумувати власні дії та поведінку, оцінювати значимі зовнішні та внутрішні обставини для досягнення поставлених цілей. Окрім того, аналіз виявлених статистично значущих взаємозв’язків мотивації досягнення із емпіричними показниками інноваційного потенціалу особистості показав, що при наявності високого рівня мотивації досягнення, у консерваторів може прослідковується обережність, розсудливість, ригідність, орієнтація на стабільність, аніж ризикованість, що відрізняє їх від інших груп досліджуваних