Дослідження впливу рефлексії на формування толерантності до невизначеності у майбутніх психологів

Світлана Хілько

Анотація


У статті наведено результати емпіричного дослідження особливостей впливу рефлексії на формування толерантності до невизначеності у майбутніх психологів. Досліджено показники рівнів розвитку рефлексії у майбутніх психологів. За результатами емпіричного дослідження констатовано, що розподіл досліджуваних за рівнями розвитку рефлексії має асиметричний характер, зокрема, загальний показник рефлексії зміщений у бік низького і середнього рівнів, а прояви всіх видів рефлексії за їх спрямуванням – у бік середнього і високого. Наголошено на тому, що отримані показники розвитку рефлексії мають доцільний антиномічний (діалектичний) характер, згідно з якими майбутнім психологам необхідні, як низький так і середній рівень рефлексії. Зрештою, можна говорити про мінімальні, оптимальні та максимальні прояви рефлексії у майбутніх психологів. Проаналізовано особливості впливу соціально-демографічних та навчально-професійних чинників на розвиток рефлексії у майбутніх психологів. За результатами дисперсійного аналізу виявлено позитивний вплив навчання на рівень розвитку рефлексії у майбутніх психологів. Інші чинники: стать, вік, рівень освіти, форма навчання, наявність стажу трудової діяльності, планування працювати за спеціальністю, не вплинули на розвиток рефлексії у майбутніх психологів. Визначено особливості впливу рефлексії на формування толерантності до невизначеності у майбутніх психологів. Встановлено статистично значущі зв’язки між рефлексію і діагностичними шкалами толерантності до невизначеності, зокрема рефлексія позитивно корелює з толерантністю до невизначеності та новизною проблеми невизначеності. Зазначено, що ситуативна, ретроспективна, перспективна рефлексія та рефлексія спілкування мають негативний кореляційний зв’язок з оптимізмом, сміливістю, адаптивністю, упевненістю та толерантністю до двозначності, які виступають в нашому дослідженні показниками формування толерантності до невизначеності у майбутніх психологів. За результатами емпіричного дослідження констатовано, що низький і середній рівень розвитку рефлексії пов’язаний з середнім рівнем сформованості толерантності до невизначеності, натомість тільки третина досліджуваних майбутніх психологів мають високі показники як рефлексії, так і толерантності до невизначеності. Окреслено перспективи подальших досліджень у контексті теоретичного обґрунтування розроблення й апробації програми супроводу розвитку рефлексії у майбутніх психологів в процесі професійної підготовки за умов особистісно орієнтованого навчання.


Ключові слова


толерантність до невизначеності; інтолерантність до невизначеності; міжособистісна інтолерантність до невизначеності; рефлексія; майбутні психологи; формування толерантності до невизначеності

Повний текст:

PDF

Посилання


Ð. Ð?. ГуÑев, «ТолерантноÑÑ‚ÑŒ к неопределенноÑти как ÑоÑтавлÑÑŽÑ‰Ð°Ñ Ð»Ð¸Ñ‡Ð½Ð¾Ñтного потенциала», ЛичноÑтный потенциал: Ñтруктура и диагноÑтикаЯ; Д. Ð. Леонтьева, Ред. МоÑква, РоÑÑиÑ: СмыÑл, 2011, Ñ. 300–329.

А. В. Карпов, «Рефлексивность как психологическое свойство и методика ее диагностики», Психологический журнал, т. 24, № 5, с. 45–57, 2003.

А. В. Карпов, «Рефлексия в структуре метакогнитивной организации субъекта», Рефлексия в структуре метакогнитивной организации субъекта; В. В. Знакова [и др.], Ред. Краснодар, Россия: Кубанский гос. ун-т, 2010, с. 96–107.

Т. В. Корнилова, М. А. Чумакова, С. А. Корнилов, М. А. Новикова, Принцип неопределенности: единство интеллектуально-личностного потенциала человека. Москва, Россия: Смысл, 2010.

Р. І. Курганов, Т. В. Селюкова, «Рефлексія та рефлексивність як психологічні феномени. Особливості видів та типів рефлексії курсантів НУЦЗУ», Особистість, суспільство, закон: психологічні проблеми та шляхи їх розв’язання, на міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. пам’яті проф. С. П. Бочарової, МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка Нац. акад. пед. наук України; Консультат. місія Європейського Союзу в Україні, Харків, 2017, с. 181–183.

Д. А. Леонтьев, А. Ж. Аверина, «Рефлексивность как составляющая личностного потенциала», Личностный потенциал: структура и диагностика, Д. А. Леонтьева, Ред. Москва, Россия: Смысл, 2011, с. 360–381.

П. В. Лушин, «Неопределенность, которую не толерируют», Теория и практика психотерапии, т. 3, № 5, с. 2–6, 2016.

П. В. Лушин, Личностные изменения как процесс: теория и практика. Одесса: Аспект, 2005, 334 с.

М. М. Марусинець, «Рефлексивна парадигма в координатах модернізації підготовки психологів», [Електронний ресурс]. Наука і освіта, № 10, с. 82–87, 2016.

Доступно: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NiO_2016_10_16

Р. В. Павелків, «Рефлексія як механізм формування індивідуальної свідомості та діяльності особистості», Вісник післядипломної освіти: зб. наук. праць, вип. 8(37), с. 84–98, 2019.

Л. Г. Почебут, Кросс-культурная и этническая психология. Питер, Санкт-Петербург, 2012.

Практикум по психодиагностике и исследованию толерантности личности / Г. У. Солдатова, Л. А. Шайгерова. Москва, Россия: МГУ, 2003.

Е. Г. Соколова, Клиническая психология утраты Я. Москва, Россия: Смысл, 2015.

С. О. Хілько, «Модель формування толерантності до невизначеності у майбутніх психологів», Вісник післядипломної освіти: зб. наук. праць, вип. 15(28), с. 254–263, 2015.

С. О. Хілько, «Психологічні умови формування толерантності до невизначеності у майбутніх психологів», дис. канд. наук. Київ, Україна, 2018, 279 с.

В. Б. Шапар, Сучасний тлумачний психологічний словник. Харків, Україна: Прапор, 2007, 640 c.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.