Особливості креативного потенціалу вчителів закладів загальної середньої освіти з різними рівнями професійної ідентичності
Анотація
У статті подано результати емпіричного дослідження особливостей професійної ідентичності вчителів загальної середньої освіти з різними рівнями професійної ідентичності. Наведено характеристики професійної ідентичності вчителів як складової ідентичності, що має цілісну, усталену й тотожну структуру. Структура професійної ідентичності розбудовується залежно від сформованості ціннісних орієнтацій особистості, образу «Я» в професії тощо. Констатовано, що складовими професійної ідентичності є професійне самопізнання, самоставлення й саморегуляція, а умовами становлення – реалізація потреби у самоповазі й саморозвитку, ідентифікація з професійною спільнотою й набуття, власне, значущого статусу в межах цієї спільноти, ціннісне ставлення до норм, традицій, сутності професійної справи, спрямованість до саморозвитку й реалізації у професійному сенсі. Констатовано недостатній рівень професійної ідентичності для досить великої кількості вчителів. Установлено особливості професійної ідентичності вчителів закладів загальної середньої освіти, залежно від ряду гендерно-вікових та організаційно-професійних чинників. Зокрема, показано, що вчителі чоловічої статі мають вищий рівень професійної ідентичності, ніж учителі-жінки, особливо старші за віком. Установлено, що у вчителів, які працюють в інноваційних закладах загальної середньої освіти (у ліцеях і гімназіях), рівень професійної ідентифікації вищий за рівень учителів, які працюють у традиційних закладах загальної середньої освіти (у школах). Наведено результати дослідження креативного потенціалу вчителів. Констатовано недостатній (середній) рівень креативного потенціалу для більшості вчителів. Високий рівень креативного потенціалу виявлено лише у майже десятої частини досліджуваних. Установлено прямий, статистично значущий зв'язок між рівнями професійної ідентичності вчителів та їхнім креативним потенціалом. За результатами дисперсійного аналізу виявлено, що вищий рівень креативного потенціалу є характерним для вчителів з високим рівнем професійної ідентичності. Констатовано доцільність розвитку як професійної ідентичності вчителя, так і його креативного потенціалу в умовах післядипломної освіти.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Ш. М. Берн, Ґендерная психология. Пер. с англ. С. Рысева, Л. Царук, М. Моисеева и др. СПб., Россия: Нева, 2001, 320 с. (Секреты психологии мужчины и женщины). (Проект «Психология-BEST»).
В. А. Бодров, Психология профессиональной пригодности. Москва, Россия: ПЕРСЭ, 2001, 511 с., с. 108.
О. І. Бондарчук, Соціально-психологічні основи особистісного розвитку керівників загальноосвітніх навчальних закладів у професійній діяльності. Київ, Україна: Наук. світ, 2008, 318 с.
Ðœ. Ð?. БоришевÑкий, ТеоретичеÑкие вопроÑÑ‹ ÑамоÑÐ¾Ð·Ð½Ð°Ð½Ð¸Ñ Ð»Ð¸Ñ‡Ð½Ð¾Ñти. ПÑихологичеÑкие оÑобенноÑти ÑамоÑÐ¾Ð·Ð½Ð°Ð½Ð¸Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ñ€Ð¾Ñтка. Київ, Україна: Вища школа, 1980, Ñ. 5–38.
Т. В. Говорун та О. М. Кікінежді, Гендерна психологія. Київ, Україна: Академія, 2004, 308 с.
Е. П. Ермолаева, «Психология профессионального маргинала в социально значимых видах труда», Психологический журнал, т. 22, № 5, с. 69–78, 2001.
Ð. Л. Ð?ванова, «Структура Ñоциальной идентичноÑти: проблема анализа», ПÑихологичеÑкий журнал, Ñ‚. 25, â„– 1, Ñ. 52–60, 2004.
Ð. Л. Ð?ванова, «ПрофеÑÑÐ¸Ð¾Ð½Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð°Ñ Ð¸Ð´ÐµÐ½Ñ‚Ð¸Ñ‡Ð½Ð¾ÑÑ‚ÑŒ в Ñовременных иÑÑледованиÑх», ВопроÑÑ‹ пÑихологии, â„– 1, Ñ. 89–101, 2008.
Н. Латыпов, Минута на размышление. Основы интеллектуального тренинга. СПб., Россия: Питер, 2005, 336 с., с. 119–120.
Г. В. Ложкін та Н. Ю. Волянюк, «Професійна ідентичність в контексті маргінальної поведінки суб’єкта», Соціальна психологія, № 4(30), с. 120–132, 2008.
І. В. Остапенко, «Аналіз особливостей професійної ідентифікації як типу особистісної активності», Українська психологія: сучасний потенціал, на Четвертих Костюківських читаннях (25 вересня 1996 р.): в 3-х т. Київ, Україна: ДОК-К, 1996, т. 2, с. 294–299.
М. М. Павлюк, «Психологічні особливості становлення професійної ідентичності вчителя основної школи», автореф. дис. канд. наук; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. Київ, Україна, 2010, 22 с.
М. Ф. Панфилова, «Профессиональная идентификация будущих менеджеров по туризму в контексте проектирования их профессионального будущого», Развитие образовательных процессов в условиях России: история и современность: Межвуз. сб. науч. ст.; Р. А. Галустова, Ред. Армавир, Россия: Армавир. гос. пед. ун-т, 2006.
Практикум по психологии менеджмента и профессиональной деятельности; Г. С. Никифорова, М. А. Дмитриевой, В. М. Снеткова, Ред. СПб., Россия: Речь, 2001, с. 302–310.
Ю. П. Поваренков, Проблемы психологии профессионального становления личности. Ярославль, Россия: Канцлер, 2008, 402 с.
Т. В. Румянцева, Психологическое консультирование: диагностика отношений в паре. СПб., Россия, 2006, с. 82–103.
Л. Б. Шнейдер, ПрофеÑÑÐ¸Ð¾Ð½Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð°Ñ Ð¸Ð´ÐµÐ½Ñ‚Ð¸Ñ‡Ð½Ð¾ÑÑ‚ÑŒ: теориÑ, екÑперимент, тренінг. МоÑква, РоÑÑиÑ: МПСÐ?; Воронеж, РоÑÑиÑ: МОДЕК, 2004, 600 Ñ.
Електронний ресурс. Доступно: http://www.gumer.info/ bibliotek_Buks / Sociolog /Margin/_01.php_ftn26#_ftn26.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.