Особистісний розвиток дитини-сироти: діагностика деприваційних уражень

Галина Бевз

Анотація


В Україні відбувається реформування системи замінного догляду за дітьми. Тому конче потрібні фахівці, компетентні щодо особливостей розвитку дітей у ситуаціях різноспрямованих впливів деприваційного характеру. Наявні напрацювання в цій сфері дуже повільно «входять» у практику фахівців соцієтальних професій, що уповільнює соціальні зміни, пов’язані з поширенням замінного догляду за дітьми та формуванням системи його професійної підтримки. Опираючись на результати класичних досліджень у сфері деприваційних уражень, автор статті наголошує, що діагностика має базуватися на трьох рівнях соціального функціонування, починаючи з макро- (описує рівень соціальної політики, що втілюється через соціально-економічні умови зростання дитини) та мікрорівня (індивідуальні передумови розвитку дитини, що стосуються її психофізіологічних характеристик) і завершуючи мезорівнем, що, власне, і є основою для оцінювання сили деприваційних уражень, яких зазнала дитина у ситуації соціального розвитку. Розроблена автором статті експрес-оцінювання сили деприваційних уражень виконується соціальним працівником і є основою для подальших уточнювальних досліджень різних фахівців професійної команди, як-то: медичного спрямування, психолога, дефектолога, логопеда та інших. Їх залучають за потреби. Важливо, щоб координацію такої роботи здійснював соціальний працівник. Це пов’язано з тим, що функціонування особистості завжди відбувається у соціальній сфері, де саме і проявляються наслідки деприваційних уражень. У соціальній сфері відбуваються також процеси відновлення та реінтеграції. Робота у професійних командах стверджується як найбільш адекватна форма оцінювання деприваційних уражень дитини і створення та реалізації коригувально-розвивального плану щодо відновлювальних процесів її особистісного розвитку. Створений під час теоретично-практичного аналізу континуум діагностичного інструментарію охоплює віковий діапазон від народження дитини до її повноліття

Ключові слова


деривація; дитина; замінний догляд; діагностика; соціальна політика

Повний текст:

PDF

Посилання


Н. Н. Авдеева, и Н. А. Хаймовская, Развитие образа себя и привязаностей у детей от рождения до трёх лет в семье и доме ребёнка. Москва, Россия: Смысл, 2003, 152 с.

Г. Бевз, та О. Дорошенко, «Вплив деприваційних чинників на психічний розвиток дитини», Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України, Максименко С. Д. Ред. Київ, Україна: ГНОЗІС, Т. V, ч. 5, с. 25–34, 2003.

Г. М. Бевз, та І. В. Пеша, Дитина в прийомній сім’ї: нотатки психолога. Київ, Україна: Україн. ін-т соціальних досліджень, 2001, 101 с.

Г. М. Бевз, Прийомні сім’ї (оцінка створення, функціонування та розвитку). Київ, Україна: Главник, 2006, с. 112.

Дж. Боулби, Создание и разрушение эмоциональных связей; пер. с англ. В. В. Старовойтова. – 2-е изд. Москва, Россия: Академ. проект, 2004, 232 с.

К. Х. Бриш, Терапия нарушений привязанности: от теории к практике; пер. с. нем. Москва, Россия: Когито-Центр, 2012, 316 с.

Т. В. Демірджі, «Розвиток ідентичності дитини в умовах прийомної сім’ї», дис. канд. наук: 19.00.07; Київ. ун-т ім. Бориса Грінченка, 2016, 217 с.

Діти державної опіки: проблеми, розвиток підтримка: в 2-х кн. М. Й. Боришевський, Г. М. Бевз, Ред. Київ, Україна: Міленіум, 2005, 286 с.

Б. Кифер, и Д. Скулер, Как рассказать правду усыновленному или приемному ребенку. Как помочь ребенку осознать свое прошлое; пер. на рус. В. Прохожего. Киев, Украина: Феникс, 2009, 270 с.

Й. Лангмейер, и З. Матейчек, Психическая депривация в детском возрасте. Прага, Чехословакия: Авиценум, 1984, 334 с.

А. М. Прихожан, и Н. Н. Толстых, Дети без семьи: (детский дом: заботы и тревоги общества). Москва, Россия: Педагогика, 1990, 160 с.

Дж. Райкус, и Р. Хьюз Социально-психологическая помощь семьям и детям групп риска: в 4-х т.; пер. В. Пригожего. Москва, Россия: Нац. фонд защиты детей от жестокого обращения, 2008, Т. 1, 287 с.

О. Романчук, Сім’я, що сцілює. Львів, Україна: Манускрипт, 2011, 228 с.

Руководство по предупреждению насилия над детьми, Н. Асанова, Ред. Москва, Россия: ВЛАДОС, 1997, 512 с.

Джейн Ð?. Скулер, БетÑи К. Смоли, и Тимоти Дж. Каллаган, Дети, пережившие травму. Семьи, приноÑÑщие иÑцеление. Киев, Украина: ФеникÑ, 2011, 280 Ñ.

Ю. М. Удовенко, «Вплив несприятливих умов соціалізації на психічний розвиток дитини», дис. канд. наук: 19.00.05, Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України, 2007, 201 с.

О. В. Чистяк, «Психолого-педагогічні умови формування міжособистісних стосунків вихованців дитячого будинку сімейного типу», дис. канд. наук: 19.00.07, Нац. академія Держ. прикордон. служби України ім. Богдана Хмельницького. 2018, 256 с.

М. DS. Ainsworth, M. Blehar, and £. Warers, Wall, Patterns of Attachment. New York, USA: Erlbaum Associates, 1987.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.