Психологічні особливості професійної діяльності представників органів місцевого самоврядування в кризових умовах сьогодення

Abstract

У статті проаналізовано психологічні особливості діяльності представників органів місцевого самоврядування (ОМС) у кризових умовах сьогодення, коли актуалізується проблема захисту і збереження життя мешканців територіальних громад через війну в Україні водночас із необхідністю інноваційних перетворень в умовах реформ, що пов’язані з розбудовою української держави. Показано актуальність дослідження, за результатами якого стає можливим виявити психологічний ресурси, що закладені в особистості представників ОМС й тих функціях, що вони виконують, з метою оптимізації їхньої діяльності і, водночас, досягнення професійного благополуччя. Розкрито сутність місцевого самоврядування як гілки публічної влади, що має як спільні (спрямованість на вирішення всіх проблем суспільного значення для певних територій, виконання суспільно значущих завдань і функцій та ін.), так і відмітні ознаки порівняно з органами державного управління, що актуалізують своєрідне інтелектуально-вольове відчуття злитності із громадою, її цінностями та інтересами, які відповідають як інтересам спільноти, так і інтересам кожного мешканця громади. Виокремлено специфіку та проблеми діяльності представників ОМС: 1) певна самостійність у відносинах із центральною державною адміністрацією та її безпосередніми представниками на місцях, визначальна роль у формулюванні потреб і запитів громадян та розробленні на цій основі проєктів функціонування й відновлення громад, що в умовах суперечливості владних повноважень органів місцевого самоврядування і державної служби посилює значення мотивації діяльності представників ОМС у контексті відданості суспільній місії; 2) яскраво виражений суб’єктний характер діяльності представників органів місцевого самоврядування, що постійно ускладняється; передбачає розмаїття складних видів конкретної діяльності в умовах невизначеності, а то й хаосу, властивих сьогоденню з одночасним зростанням відповідальності за наслідки прийнятих рішень; 3) творчий характер діяльності представників органів місцевого самоврядування через домінування нестандартних ситуацій; виражену прогностичну природу розв’язуваних завдань; необхідність прийняття відповідальних рішень у складних, інформаційно насичених ситуаціях, що зумовлюють необхідність опрацювання великого обсягу інформації, генерації нової інформації та її ретрансляції іншим людям – мешканцям громади – у вигляді відповідного рішення; 4) особиста участь представника ОМС у виконанні сформованого ним же професійного рішення й задач, що передбачає подвійний процес спонукання до дії, тобто спонукання себе та інших для досягнення цілей публічного управління; 5) висока психічна напруженість, інші негативні психічні стани, висока психологічна ціна через персональну відповідальність за результати діяльності результати якої є наочними і емоційно навантаженими через близькість до мешканців громади та наявність статусу такого мешканця разом із хронічним дефіцитом часу, постійним ризиком, що може спричинити професійні стреси, втомлюваність, погіршення здоров'я суб’єктів – представників ОМС особливо в умовах війни; 6) можливість досягнення цілей ОМС можливе лише за умови партнерської взаємодії з органами державного управління. Констатовано доцільність розроблення та апробації моделі професійного благополуччя представників ОМС як важливої умови їхньої дієвості у складних умовах сьогодення.