Саморегуляція та самоорганізація у молодших школярів із розладом дефіциту уваги та гіперактивності: єдність процесів

Abstract

У статті представлено теоретичний та емпіричний аналіз єдності процесів саморегуляції та самоорганізації у дітей молодшого шкільного віку з розладом дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ). Досліджено актуальний рівень розвитку цих процесів у межах пілотажного дослідження та їх вплив на навчальну діяльність і соціальну адаптацію дітей. Визначено основні напрями дослідження, що охоплюють аналіз наукових підходів до проблеми саморегуляції та самоорганізації у дітей з РДУГ, емпіричне дослідження їхньої взаємодії та обґрунтування ефективних методів корекційної роботи. Теоретичний аналіз засвідчив багатофакторну природу РДУГ, що охоплює генетичні, нейропсихологічні та середовищні чинники, які безпосередньо впливають на виконавчі функції, зокрема увагу, планування, організацію та імпульсивність. Доведено, що порушення саморегуляції є суттєвим бар’єром для успішного навчання та соціалізації дітей з РДУГ. Емпіричне дослідження проводилося серед 30 дітей молодшого шкільного віку (6–10 років), які знаходяться під психолого-педагогічним супроводом в Інклюзивно-ресурсному центрі № 1 м. Кременчука. Для діагностики використано комплекс методик: проєктивна методика І. Млодик «Вулкан» для оцінювання рівня емоційної регуляції та самоконтролю; методика «Відтвори малюнки» для аналізу особливостей планування та організації діяльності; методика «Розфарбуй малюнок» Є. Кравцова для визначення рівня здатності до структурованої роботи та концентрації уваги. Результати дослідження засвідчили низький рівень розвитку саморегуляції та самоорганізації у дітей з РДУГ, що підтверджує необхідність впровадження комплексних корекційних заходів. Зокрема, рекомендовано застосування спеціальних педагогічних стратегій та психологічних технік, спрямованих на розвиток навичок управління поведінкою, емоціями та увагою. Запропоновані рекомендації можуть бути корисними для педагогів, психологів та батьків дітей з РДУГ. Особливий акцент зроблено на необхідності створення сприятливих умов для розвитку самоконтролю та саморегуляції, що сприятиме кращій адаптації дітей в освітньому середовищі.