Боротьба з уразливістю цифровізації як державне завдання кожної країни

Микола Кириченко

Анотація


У цій статті проаналізовано актуальну проблему, що зумовлена трансформаційними змінами сучасного світу в епоху цифрової глобалізації з прискореними темпами розвитку цифрових технологій. Автором зазначається, що ці зміни призводять до суттєвої уразливості цифровізації та загострюють необхідність інформаційної безпеки і кібербезпеки в країні. Аргументовано, що у процесі розвитку високих технологій виникло принципово нове середовище – кіберпростір, що формується із соціальної, технічної, телекомунікаційної, інформаційної, мережевокомп’ютерної складової частини. Кіберпростір одночасно виступає як суб’єкт та об’єкт впливу. Сучасна успішна геополітика неможлива без стійкого домінування у кіберпросторі. Акцентовано увагу на тому, що цифровізація в сучасних умовах є надзвичайно уразливою, бо є несанкціонований доступ до комп’ютерів, маються уразливості або лазівки у системі захисту, що дозволяють користувачеві (наприклад, системному адміністратору) обійти звичні заходи безпеки та отримати доступ до комп’ютера чи комп’ютерної системи. Зазначено, що з розвитком інформаційного суспільства керівники фірм, організацій та державних установ повинні проводити ефективні підходи до захисту цифрової інфраструктури. Її захист  повинен стати основою стратегічного активу і пріоритетом державної безпеки, щоб такі мережі були неуразливі. Для цього у кожній компанії чи в цілому у державі слід відслідковувати стримування цих атак проти об’єктів  власної інфраструктури та швидко відновлювати і вдосконалювати їх після будь-якого пошкодження. Підкреслюється важливість аналізу трансформацій сучасної кіберзлочинності, що потребує вивчення сценаріїв та перспектив розвитку інформаційного суспільства до 2030–2040 років, стратегічного аналізу сценаріїв розвитку для України

Ключові слова


цифровізація; інноваційне суспільство; кіберпростір; кіберзагрози; кібербезпека

Повний текст:

PDF

Посилання


Верховна Рада України. (2018, Січ. 17). Розпорядження № 67-р Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації». [Електронний ресурс]. Доступно: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80#n13

Цифрова адженда України – 2020. Концептуальні засади (версія 1.0), 2016, 90 с. [Електронний ресурс].

Доступно: https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf

І. В. Діордіца, «Поняття та зміст національної системи кібербезпеки», GOAL, Глобальна організація союзницького лідерства. [Електронний ресурс]. Доступно: https://goal-int.org/ponyattya-ta-zmist-nacionalnoi-sistemi-kiberbezpeki/

Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. О. Єрошенко. Донецьк, Україна: ТОВ «Глорія Трейд», 2012, 864 с.

Стратегії забезпечення кібернетичної безпеки України. Проект. [Електронний ресурс]. Доступно: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2013-11/kiberstrateg.pdf

М. Гудмен, Злочини майбутнього: усе взаємопов’язане, усі вразливі і що ми можемо з цим зробити; пер з англ. І. Мазарчук, Я. Машико. Київ, Україна: Вид-во Ранок: Фабула, 2019, 592 с.

Г. Шейн, Війн@: битви в кіберпросторі. Київ, Україна: Ніка-Центр; Львів: Вид-во Анетти Антоненко, 2019, 296 с.

М. Кириченко, «Вплив цифрових технологій на розвиток людського і соціального капіталу в умовах діджиталізованого суспільства», Humanities studies: Collection of Scientific Papers. Zaporizhzhiа: ZNU, № 1(78), р. 107–128, 2019.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.