Педагогічні умови формування патріотичної свідомості здобувачів базової середньої освіти у процесі вивчення суспільствознавчих дисциплін

Андрій Боровик, Оксана Дубініна

Анотація


У статті здійснено аналіз теоретичних аспектів досліджуваної проблеми проблем; уточнено зміст понять «навчання», «виховання; обґрунтовано педагогічні умови формування патріотичної свідомості здобувачів базової середньої освіти у процесі вивчення суспільствознавчих дисциплін. Акцентовано увагу на тому, що головним завданням вчителя при викладанні дисципліни «Історія України», є створення чіткої системи роботи, яка сприяє: формуванню національної самосвідомості учня; вихованню активної самостійної особистість, свідомого громадянина України; постійній систематизації та інтеграції набутих знання, виявлення їхніх зв'язки з національною ідеєю українського суспільства; формуванню віри як особливо важливого феномену національної самосвідомості учня, завдяки якій знання набувають практичної енергії й реалізації; формуванню ідеології учня, яка спонукає його до активної участі у доленосних подія історії рідного народу; мотивації учнів постійно займатися самостійною науково-дослідницькою діяльністю з проблем історії, культури, духовності рідного краю та народу. Встановлено, що формування патріотичної свідомості здобувачів базової середньої освіти у процесі вивчення суспільствознавчих дисциплін ґрунтується на класичних дидактичних принципах (виховання у процесі навчання, принцип науковості, систематичності та ін.). Проаналізовано та обґрунтовано, що дієвими у процесі вивчення дисципліни «Історія України» є такі дидактичні принципи: загальнонауковий; конкретно-історичний; альтернативно-проблемний; генералізуючий; системний; аксіологічний (ціннісний); полікультурний; світський, які інтегруються у єдині педагогічні умови формування патріотичної свідомості здобувачівбазової середньої освіти у процесі вивчення суспільствознавчих дисциплін.

Ключові слова


педагогічні умови; проекти; національна свідомість; базова середня освіта; суспільствознавчі дисципліни

Повний текст:

PDF

Посилання


1 І. Д. Бех, Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади. Київ, Україна: Либідь, 2003.

2 С. Гончаренко, Український педагогічний словник. Київ, Україна: Либідь, 1997.

3 Енциклопедія освіти, В. Г. Кремень, Ред. Київ, Україна: Юрінком Інтер, 2008.

4 Міністерство освіти і науки України. (2022, Черв. 06). Наказ № 527, «Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641». [Електронний ресурс]. Доступно: https://is.gd/MuXfdC

5 Метод проектів на уроках. [Електронний ресурс]. Доступно: https://is.gd/CB4GhL Дата звернення: Жовт. 05, 2022.

6 Національно-патріотичне виховання дітей та молоді. [Електронний ресурс]. Доступно: https://is.gd/ZqgAxh Дата звернення: Жовт. 05, 2022.

7 О. Дубініна, «Формування професійної компетентності майбутніх автослюсарів у центрах професійно-технічної освіти», дис. канд. наук; Переяслов-Хмельницький держ. пед. ун-т імені Григорія Сковороди. Переяслов-Хмельницький, 2013.

8 Проектна діяльність. [Електронний ресурс]. Доступно: https://is.gd/6qMhIO Дата звернення: Жовт. 05, 2022.

9 Верховна Рада України. (2019, Трав. 18). Указ Президента № 286/219 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання». [Електронний ресурс]. Доступно: https://is.gd/9YerQb

10 І. Г. Тараненко, «Розвиток життєвої компетентності та соціальної інтеграції: досвід європейських країн», у Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство, І. Єрмакова, Ред. Київ, Україна, 2000, с. 32–43.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.