Теоретичні і практичні основи визначення інструментів моніторингу професійної діяльності викладачів закладів загальної середньої освіти
Анотація
Важливим показником якості освітніх послуг у навчальному закладі є рівень професійної діяльності його викладачів. У статті досліджуються теоретичні та практичні засади визначення інструментів моніторингу якості професійної діяльності викладачів закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО). Проаналізовано критерії та показники, що мають застосовуватися при організації процедури моніторингу. Розглянуто сутнісні риси та особливості ефективних інструментів моніторингу діяльності викладачів. Розроблена особистісна типологія ставлення викладачів до педагогічної діяльності. В ній проінтегрований комплекс професійно-особистісних інваріантів, які містять такі важливі показники: творчу активність, ініціативність, відповідальне ставлення до виконання професійних завдань, прагнення до самостійності, розумові властивості (творчий пошук спирається на творчий інтелект), мотиваційні (зокрема, творчі інтереси та потреби), вольові тощо. Серед типів педагогів, визначених за рівнем активно-позитивного ставлення до професійної діяльності, виділимо такі: негативний тип – найнижчий, деструктивний, який несе заперечення конструктивних цінностей професії; пасивний – дещо вищий тип, він, на відміну від негативного, стверджує конструктивні цінності професії, але робить це дуже пасивно; виконавський – ще більш розвинений, який активно стверджує конструктивні цінності педагогічної діяльності, але робить це без творчого підходу; виконавсько-творчий – зрілий рівень активно-позитивного ставлення особистості до педагогічної діяльності, при якому проявляться не тільки активність, а й творчий підхід та ініціатива; творчий – найвищий тип розвитку особистості педагога-професіонала з високим рівнем активності та творчого підходу. Запропоновані критерії та типологія педагогів було покладено в основу методики, призначеної для проведення моніторингу якості професійної діяльності освітян.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Г. Зварич, «Критерії моніторингу освітнього процесу та досвід управління його якістю у християнській школі для дівчат», Вісник післядипломної освіти: зб. наук. праць, Вип. 9(38), 208 с., с. 49–62, 2019. (Серія «Педагогічні науки»).
В. Г. Кремень, «Яку людину має готувати освіта: на чому слід зосередити увагу, модернізовуючи освітню діяльність», Директор школи, ліцею, гімназії, № 5, с. 4–7, 2006.
О. Я. Савченко, «Управління якістю шкільної освіти у контексті державної освітньої політики», на наук.-практ. конф. Моделі інноваційного розвитку школи (м. Київ, 25–30 жовт. 2009 р.). Київ, Україна: Арт Економі, 2010, с. 15–31.
Ф. С. Сафуанов, «Гуманитарная экспертология: актуальные проблемы и перспективы». Экспертиза в социальном мире: от знания к деятельности. Москва, Россия: Смысл, 2006, с. 51–62.
О. Ð. Сорокин, Â«Ð“ÑƒÐ¼Ð°Ð½Ð¸Ñ‚Ð°Ñ€Ð½Ð°Ñ ÑкÑпертиза в ÑиÑтеме образованиÑ». БиоÑтика и Ð³ÑƒÐ¼Ð°Ð½Ð¸Ñ‚Ð°Ñ€Ð½Ð°Ñ ÑкÑпертиза: проблемы гномики, пÑихологии, виртуалиÑтики. МоÑква, РоÑÑиÑ: Ð?Ф Ð ÐÐ, 2008, Ñ. 180–195.
С. С. Татарченкова, «Педагогическая экспертиза как фактор совершенствования профессиональной компетентности учителя», дис. канд. наук. Санкт-Петербург, Россия, 1997, 229 с.
Ð. Ð. ТубельÑкий, ÐкÑпертиза инновационной школы. Ð?нновационное движение в роÑÑийÑком школьном образовании; Ð. Днепрова, Ð. КаÑпаржака, Ð. ПинÑкого, Ред. МоÑква, РоÑÑиÑ: ПарÑифаль, 1997, Ñ. 158–179.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.