Особливості впровадження моделей управління проектами у державному секторі
Abstract
У статті розглянуто еволюцію підходів до управління проектами, проаналізовано основні моделі зрілості управління проектами, зокрема: організаційної зрілості проекту, зрілості управління проектами Г. Керцнера, проектно-орієнтовані моделі, управління портфелями, програмами і проектами. Виділено й проаналізовано аспекти, які слід враховувати під час упровадження моделей управління проектами у державному управлінні. Відзначено, що зрілі проектно-орієнтовані організації вирізняються з-поміж інших культурою, організаційною структурою, процедурами, управлінськими техніками тощо. Вони більш ефективні, а отже, конкурентніші. Запровадження такого підходу зумовлене зміною навколишнього середовища та зростанням цінової конкуренції. Замість масштабного серійного виробництва компанії дедалі активніше впроваджують комплексні рішення, що відповідають конкретним потребам споживачів. З’ясовано, що основні труднощі у процесі впровадження управління проектами в органах державної влади й місцевого самоврядування зумовлені законодавчими обмеженнями, які встановлюють певні вимоги до організаційної структури та розподілу обов’язків між виконавцями. Слід також ураховувати, що недостатньо компетентні виконавці чинять шалений опір упровадженню змін. Упроваджуючи моделі зрілості управління проектами, потрібно враховувати особливості державного управління, що вимагають акцентування уваги на інформації, орієнтованій на пайовиків, на комплексній системі управління завданнями, ресурсному бюджеті, структурі організаційної матриці, ефективній системі винагороди, на системі комплексного забезпечення якості та спеціальному програмному забезпеченні для управління проектами
Keywords
Full Text:
PDF (Українська)References
G. Y. Abbasi, H. Al-Mharmah, «Project management practice by the public sector in a developing country», International Journal of Project Management, vol. 18, р. 105–109, 2000.
Managing successful projects with PRINCE2TM. London: Office of Government Commerce, 2009, 62 р.
Y. H. Kwak, G. Carayannis, «A brief history of project management», The story of managing projects. Westport: Quorum Books, 2003, р. 23–34.
T. Seymour, S. Hussein, «The history of project management», International Journal of Management & Information Systems, vol. 18, № 4, р. 233–240, 2014.
A guide to the project management body of knowledge (PMBOK® Guide). Pennsylvania: Project Management Institute (PMI), 2013, 44 р.
IPMA Organizational Competence Baseline – The standard for moving organizations forward. Zurich: International Project Management Association, IPMA, 2013, 38 р.
N. Brookes, R. Clark, Using maturity bodels to improve project management practice, 2009. [Electronic resource].
Available: http://pomsmeetings.org/ConfProceedings/011/FullPapers/011-0288.pdf.
Е. Fuessinger, Maturities of project-oriented companies of about 15 project-oriented nations, 2006. [Electronic resource]. Available: http://www.icoste.org/Slovenia2006Papers/icecFinal00100.pdf.
Н. К. Mittermaier, Н. Steyn, «Project management maturity: an assessment of maturity for developing pilot plants», South African Journal of Industrial Engineering, vol. 20, № 1, р. 95–107, 2009.
D. Hillson, «Assessing organizational project management capability», Journal of Facility Management, vol. 2, № 3, р. 298–311, 2003.
H. R. Kerzner, Using the project management maturity model: strategic planning for project management. Ohio: John Wiley & Sons, 2011, 272 р.
Y. H. Kwak, C. W. Ibbs, «Assessing project management maturity», Project Management Journal, vol. 31, р. 32–43, 2000.
Y. H. Kwak, C. W. Ibbs, «Project management process maturity (PM)2 model», Journal of Management in Engineering, vol. 18, р. 150–155, 2002.
Refbacks
- There are currently no refbacks.