Психологічне здоров’я: поняття, критерії та рівні

Ірина Євтушенко

Анотація


У статті представлено визначення поняття психологічного здоров'я як сукупності психічних властивостей особистості, які сприяють гармонізації між потребами людини та суспільства, що є передумовою орієнтування індивіда на виконання власних життєвих задач та самоактуалізацію. Також виокремлено структурні компоненти феномену психологічного здоров'я та його ознаки, зокрема самоповага, почуття особистої безпеки, стресостійкість, соціальна адаптованість, прийняття цінностей, потреба самореалізації. Так, зазначається, що важливим проявом психологічного здоров'я особистості є стресостійкість, тобто здатність долати стресові ситуації без порушень власного здоров'я. Психологічно здорова людина здатна долати складні життєві ситуації без душевних хвилювань, апатії, бездіяльності, така людина здатна протистояти труднощам, які виникають. Основною характеристикою психологічно здорової людини є саморегуляція – це здатність адекватно пристосовуватися до сприятливих та несприятливих умов середовища. На порушення психологічного здоров'я впливають зовнішні причини, до яких відносять негативні впливи інших людей, напруження стосунків із соціумом. До другої групи факторів відносять внутрішні причини – це вплив певних порушень психіки на процеси, які нормально розвиваються,  це нестабільний емоційний фон, який може впливати негативно на пізнавальну сферу. У статті окреслено, що психологічно здорова людина, у якої є стресостійкість, здатна самостійно найти у собі сили для адаптації навіть до некомфортних умов, і при цьому зберігаючи як своє здоров'я, так і здоров'я оточуючих. Психічно здорова людина може знаходити у кризових ситуаціях стимул для особистісного зростання, а з іншого боку, може уникати надмірно високих фізичних, психологічних та інформаційних навантажень. Також у статті представлено дослідження щодо психологічної негнучкості, яка може впливати на порушення психологічного здоров’я.

Ключові слова


психологічне здоров’я; критерії психологічного здоров’я; особистісні порушення; емоційні порушення; рівні психологічного здоров’я; характеристики психологічно здорової особистості; психологічне здоров’я працівників організацій; емоційна компетентність

Повний текст:

PDF

Посилання


Ю. Бохонкова, В. Пліско, «Якість життя і психічне здоров’я особистості», на II Всеукр. наук.-практ. конф. Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві. Львів, 2017, с. 59–63. [Електронний ресурс]. Доступно: https://dspace.lvduvs.edu.ua/bitstream/1234567890/760/1/konf_20_10_2017.pdf Дата звернення: Серп. 10, 2023.

Статус Статуту (Конституції) Всесвітньої організації охорони здоров'я від 22 липня 1946 року. [Електронний ресурс]. Доступно: https://regulation.gov.ua/documents/id64256 Дата звернення: Серп. 10, 2023.

F. Perls, The Gestalt Approach and Eye Witness to Therapy. Random House Publishing Group, 1976. [Online]. Available: https://www.scirp.org/(S(351jmbntvnsjt1aadkposzje))/reference/ReferencesPapers.aspx?ReferenceID=2357661 Application date: August 10, 2023.

Н. Павлик, «Структура й критерії психологічного здоров’я особистості», Психологія і особистість, № 1(21), с. 34–59, 2022.

І. Коцан, Г. Ложкін, М. Мушкевич, Психологія здоров’я людини. Луцьк, Україна : Вежа, 2011.

С. Максименко, Я. Руденко, А. Кушнєрьова, В. Невмержицький, Психічне здоров’я особистості. Київ, Україна: Вид-во Людмила, 2021.

І. ВлаÑенко, Ð’. Фурман, О. Рева, І. Канюка, ПÑихологічне Ð·Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð²â€™Ñ ÑтудентÑької молоді. ВінницÑ, Україна : ТВОРÐ?, 2022.

В. Франкл, Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі. [Електронний ресурс]. Доступно: https://is.gd/oZ8oC2 Дата звернення: Серп. 10, 2023.

С. Максименко «Особливості прогнозування внутрішніх ліній психічного здоров’я особистості», Проблеми сучасної психології, № 2, с. 4–14, 2013.

Л. Карамушка та ін., Психологічні засади організаційного розвитку. Київ, Україна : Міленіум, 2013.

С. Білозерська, «Психічне здоров’я педагога як умова ефективної професійної діяльності», на II Всеукр. наук.-практ. конф. Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві. Львів, 2017, с. 33–39.

S. Hayes, J. Luoma, F. Bond, A. Masuda, J. Lillis, «Acceptance and commitment therapy: model, processes and outcomes», Behaviour Research and Therapy, № 44(1), р. 1–25, 2006.

F. Bond, S. Hayes, R. Baer, K. Carpenter, N. Guenole, H. Orcutt, T. Waltz, R. Zettle, «Preliminary psychometric properties of the Acceptance and Action Questionnaire-II: a revised measure of psychological flexibility and acceptance», Behavior Therapy, № 42, р. 676–688, 2011.

G. Arslan, K. Allen, Exploring the association between coronavirus stress, meaning in life, psycho-logical flexibility, and subjective well-being. Submitted for publication, 2020.

A. Masuda, E. Tully, «The role of mindfulness and psychological flexibility in somatization, depression, anxiety, and general psychological distress in a nonclinical college sample», Journal of Evidence-Based Complementary & Alternative Medicine, № 17(1), р. 66–71, 2012.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.