Критерії оцінювання якості діяльності регіональних представницьких органів влади

Анотація

У статті акцентовано увагу на проблемі оцінювання якості діяльності регіональних представницьких органів влади (ПОВ). Встановлено, що актуальність вирішення цієї проблеми значно зростає у процесі загострення соціально-політичних викликів, зокрема таких як пандемія та війна. Акцентовано увагу на спільних та відмінних характеристиках якості й ефективності публічного управління. З’ясовано, що більшість науковців і практиків вживають їх як синонімічні поняття, а розмежовують – під час оцінювання. При оцінюванні якості публічного управління враховують, як правило, абсолютну величину одержаного ефекту; при оцінюванні ефективності – відносну, розраховану шляхом співвідношення між ефектом і витратами, понесеними на його досягнення. Встановлено відмінності при ідентифікуванні ефектів публічного управління у комерційній і соціальній сферах, до яких відносять діяльність представницьких органів влади (ПОВ). Якість діяльності ПОВ у комерційній сфері оцінюється за її основними показниками, серед яких, зокрема й рівень задоволення потреб (очікувань) різноманітних стейкхолдерів – працівників, ділових партнерів, споживачів; якість діяльності ПОВ у соціальній сфері – повнотою задоволення соціальних потреб членів територіальної громади як основних споживачів її послуг. Розглянуто підходи щодо оцінювання якості й ефективності управління органів державної влади. Встановлено, що найважливішою складовою якості та ефективності управління ПОВ є соціальна складова. Рівень якості й ефективності управління ПОВ залежить не лише від раціональності організаційної побудови, ресурсного забезпечення, а й від професійності обранців та врахування ними чинників зовнішнього середовища. Управління якістю діяльності ПОВ включає її оцінку, забезпечення та контроль. Всі показники, що можуть бути застосовані для оцінювання якості діяльності регіональних ПОВ шляхом поєднання таких критерів якості, як: повнота виконання актуальних управлінських завдань; інтенсивність оновлення нормативної бази; інтенсивність реалізації заходів щодо протидії корупції; рівень якості роботи з персоналом; рівень інформатизації управлінських процесів.