Вісник післядипломної освіти: зб.наук. пр. Сер.Соціальні та поведінкові науки. Сер.Управління та адміністрування ПОЧАТОК

Стрімкий перехід на цифрові технології сприяє прискоренню процесів діджиталізації розвитку екосистеми. Це обумовлено використанням великих баз даних, блокчейну, гібридних (поєднання онлайн і офлайн) форм роботи, формуванням цифрових платформ та національної інформаційної інфраструктури, активізацією електронної комерції тощо. Однак це, у свою чергу, призводить до появи загроз і ризиків інформаційної безпеки, серед яких: відсутність цілісної інформаційної політики держави, витік інформації, використання неліцензійного програмного забезпечення, втрати даних через шпигунські програми, кіберзлочинність (фішинг, формджекінг, криптоджекінг), кібератаки, кібервійни, кібертероризм. Тому у статті теоретично обґрунтовано необхідність формування якісно нової парадигми інформаційної безпеки національної економіки з урахуванням сучасних глобальних викликів і загроз. На підставі методів угруповань і класифікації умовно систематизовано підходи до трактування «інформаційна безпека», які запропоновано різними науковими школами, за такими групами: стан захищеності; сфера діяльності; система гарантій; властивість функціонування; функція держави; суспільні відносини; процес управління загрозами й небезпеками. Запропоновано авторський підхід до формулювання змісту терміна «інформаційна безпека національної економіки», новизна якого полягає у тому, що це визначення базується на комплексному підході і відображає безперервний процес управління інформаційними потоками ресурсів з метою підвищення конкурентоспроможності, забезпечення збалансованого сталого розвитку національної економіки та економічної безпеки держави. Доведено, що з метою формування якісно нової парадигми інформаційної безпеки національної економіки та дієвої її реалізації доцільно розробляти організаційно-економічний механізм, суть якого полягає у сукупності принципів, інструментів, функцій, методів і засобів, спрямованих на зниження рівня кіберризиків, витрат на управління інформаційними потоками і впровадження цифрових технологій і програмного забезпечення. Побудовано структурно-логічну схему формування сучасної парадигми інформаційної безпеки національної економіки України. На підставі аналізу діючого законодавства встановлено, що на даний час не приділено належної уваги забезпеченню інформаційної безпеки у системі національної економіки України в умовах Індустрії 4.0. У зв’язку з цим пропонується внести зміни і доповнення до законів України «Про національну безпеку України», «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»; Стратегії національної безпеки України; Стратегії кібербезпеки України в частині створення належних інституційних умов для забезпечення інформаційної безпеки національної економіки у контексті впровадження технологій Індустрії 4.0. Встановлено, що доцільно розробити й схвалити Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2023–2027 роки, у якій визначити механізми забезпечення інформаційної безпеки держави у контексті цифрових трансформацій, а також затвердити План заходів щодо її реалізації. Пропонується розробити Стратегію інформаційної безпеки національної економіки України на період до 2035 року в умовах Індустрії 4.0. Подальші напрями дослідження полягають у теоретичному обґрунтуванні та розробленні практичних рекомендацій щодо формування принципово нової концепції економічної безпеки держави як важливої складової стратегії повоєнної розбудови національної економіки України.

: національна економіка; інформаційна безпека; концепція; парадигма; інструментарій; механізми; цифрові технології; ризик-менеджмент; Індустрія 4.0; конкурентоспроможність; сталий розвиток.

M. Boden, C. Cagnin, V. Carabias, K. Haegeman, and T. Könnölä, «Facing the future: time for the EU to meet global challenges», Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2010. [Online]. Available: https://is.gd/kczLT4 Дата звернення: Серп. 21, 2022.

В. І. Ляшенко, та О. С. Вишневський, Цифрова модернізація економіки України як можливість проривного розвитку. Київ, Україна: Ін-т економіки промисловості НАН України, 2018.

В. П. Вишневський та ін., Смарт-промисловість в епоху цифрової економіки: перспективи, напрями і механізми розвитку. Київ, Україна: НАН України; Ін-т екон. пром., 2018.

В. П. Вишневський, та С. І. Князєв, «Як підвищити готовність промисловості України до смарт-трансформацій», Наука та інновації, т. 14, № 4, с. 55–69, 2018. https://doi.org/10.15407/scin14.04.055

O. Amosha, O. Lyakh, M. Soldak, and D. Cherevatskyi, «Institutional determinants of implementation of the smart specialization concept: case for old industrial coal-mining regions in Ukraine», Journal of European Economy, vol. 17, no. 3(665), pp. 305–332, 2018. https://doi.org/10.35774/jee2018.03.305

О. І. Амоша та ін., «Індустрія 4.0: напрямки залучення інвестицій з урахуванням інтересів вітчизняних виробників», Економічний вісник Донбасу, № 3(57), с. 189–216, 2019. https://doi.org/10.12958/1817-3772-2019-3(57)-189-216

N. Trushkina, «Development of the information economy under the conditions of global economic transformations: features, factors and prospects», Virtual Economics, vol. 2, no. 4, pp. 7–25, 2019. https://doi.org/10.34021/ve.2019.02.04(1)

O. Zybareva, I. Kravchuk, Ya. Pushak, L. Verbivska, and O. Makeieva, «Economic and Legal Aspects of the Network Readiness of the Enterprises in Ukraine in the Context of Business Improving», Estudios de Economia Aplicada, vol. 39(5), pp. 1–19, 2021. https://doi.org/10.25115/eea.v39i5.4972

S. Kryshtanovych, O. Prosovych, Y. Panas, N. Trushkina, and V. Omelchenko, «Features of the Socio-Economic Development of the Countries of the World under the influence of the Digital Economy and COVID-19», International Journal of Computer Science and Network Security, vol. 22, no. 1, pp. 9–14, 2022. https://doi.org/10.22937/IJCSNS.2022.22.2.2

M. Bezpartochnyi, D. Revenko, H. Dolha, and N. Trushkina, «Model Tools for Diagnosing the Stability and Survivability of Economic Systems», in Distributed Sensing and Intelligent Systems. Studies in Distributed Intelligence, M. Elhoseny, X. Yuan, and Sd. Krit, Eds. Switzerland, Cham: Springer, 2022, pp. 275–288. https://doi.org/10.1007/978-3-030-64258-7_25

О. М. Гуцалюк, О. І. Головіна, та В. А. Козловцева, «Формування інноваційної інфраструктури національної економіки в умовах глобалізації та інтеграції», Інфраструктура ринку, № 33, с. 381–487, 2019.

С. Шкарлет, та І. Садчикова, «Трансформація системи фінансово-економічної безпеки підприємства в умовах цифрової економіки», Проблеми і перспективи економіки та управління, № 3(19), с. 264–276, 2019. https://doi.org/10.25140/2411-5215-2019-3(19)-264-276

О. А. Паршина, Ю. І. Паршин, та Ю. В. Савченко, «Економічна безпека в умовах діджиталізації: сучасний стан та перспективи розвитку інформаційного суспільства», Науковий вісник Дніпропетровського держ. ун-ту внутрішніх справ, № 2, с. 167–174, 2019. https://doi.org/10.31733/2078-3566-2019-3-167-174

О. В. Сталінська, «Система економічної безпеки підприємства в умовах розвитку ціфрової економіки», Науковий вісник Міжнародного гуманітарного ун-ту. Серія: Економіка і менеджмент, вип. 38, с. 80–86, 2019.

В. Й. Бакай, «Забезпечення економічної безпеки підприємства на основі використання цифрових технологій», Вісник Хмельницького нац. ун-ту, т. 1, № 4, с. 32–35, 2020. https://doi.org/10.31891/2307-5740-2020-284-4-5

Ю. Г. Нєустроєв, Т. І. Єгорова-Гудкова, та В. В. Острянко, «Аналіз впливу цифровізації економіки на систему економічної безпеки держави», Вчені записки Університету «КРОК», № 4(60), с. 202–209, 2020. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2020-60-202-209

Н. В. Касьянова, Н. М. Кравчук, та Ю. Л. Коваль, «Безпека підприємства в умовах цифрової трансформації економіки», Modern Economics, № 20, с. 124–129, 2020. https://doi.org/10.31521/modecon.V20(2020)-20

М. І. Чепелюк, Інструментарій стратегічного управління в контексті сучасних концепцій та трендів світового економічного розвитку. Харків, Україна: ФОП Лібуркіна Л. М., 2021.

В. А. Рижко, «Концепція», Енциклопедія Сучасної України, І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін., Ред. Київ, Україна: Ін-т енциклопед. дослід. НАН України, 2014. [Електронний ресурс]. Доступно: https://is.gd/hB9hpJ Дата звернення: Лип. 26, 2022.

С. П. Бибик, та Г. М. Сюта, Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання. Харків, Україна: Фоліо, 2006.

Н. Андрейчук, «Парадигма як термін», Вісник Львівської політехніки, вип. 52(3), 2008. [Електронний ресурс]. Доступно: https://is.gd/6xfhW7 Дата звернення: Серп. 17, 2022.

І. В. Перевозова, та А. Ж. Сакун, «Логістична концепція виробничо-промислового підприємства», Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство, вип. 14, ч. 2, с. 58–64, 2017.

К. С. Салига, та О. М. Гуцалюк, «Ресурсно-компетентністна парадигма організації управління корпоративними інтеграційними процесами акціонерних товариств», Бізнес Інформ, № 10, с. 369–376, 2018.

A. Kwilinski, K. Pajak, О. Halachenko, S. Vasylchak, Y. Pushak, P. Kuzior, «Marketing tools for improving enterprise performance in the context of social and economic security of the state: innovative approaches to assessment», Marketing and Management of Innovations, iss. 4, pp. 172–181, 2019.

М. Ф. Криштанович, Я. Я. Пушак, М. І. Флейчук, та В. І. Франчук, Державна політика забезпечення національної безпеки України: основні напрямки та особливості здійснення. Львів, Україна: Сполом, 2020.

В. І. Шульга, «Сучасні підходи до трактування поняття інформаційна безпека», Ефективна економіка, № 4, 2015. [Електронний ресурс]. Доступно: https://is.gd/Q5KuZI Дата звернення: Серп. 24, 2022.

У. Ільницька, «Інформаційна безпека України: сучасні виклики, загрози та механізми протидії негативним інформаційно-психологічним впливам», Вісник НУ «Львівська політехніка». Серія: Політичні науки, вип. 2, № 1, с. 27–32, 2016.

Г. М. Яровенко, «Системний підхід до формалізації поняття «інформаційна безпека», Причорноморські економічні студії, вип. 34, с. 239–244, 2018.

С. Є. Антонова, та Г. Ф. Мартинюк, «Інформаційна безпека», Державне управління: удосконалення та розвиток, № 11, 2019. [Електронний ресурс]. Доступно: https://is.gd/GbxMXm Дата звернення: Серп. 24, 2022.

Я. Я. Пушак, та Н. В. Трушкіна, «Сутність поняття "фінансовий моніторинг" у контексті забезпечення національної безпеки», Вісник економічної науки України, № 2(41), с. 197–203, 2021. https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).197-203