Наукові підходи до конкурентоспроможності аграрного сектору національної економіки

Анотація

У статті досліджено фактори, що впливають на конкурентоспроможність аграрного сектору національної економіки, окреслено галузеву структуру агропромислового комплексу, наведено основні чинники, що визначають конкурентні позиції агропромислового комплексу. Розглянуто галузеву структуру агропромислового комплексу (АПК). Головною ланкою АПК є сільське господарство, яке охоплює рослинництво і тваринництво та створює сировинну базу для переробної промисловості. Другою ланкою є галузі, що виробляють засоби виробництва та обслуговують АПК – сільськогосподарське машинобудування, хімічна промисловість, комбікормова та мікробіологічна промисловість, виробництво тари, спеціального устаткування та приладів для АПК, наукове обслуговування, сільськогосподарське та меліоративне будівництво. Третьою ланкою АПК є галузі, що займаються зберіганням, переробкою та реалізацією сільськогосподарської продукції, вони включають підприємства легкої та харчової промисловостей, сховища, транспортні засоби, торгівлю. Конкурентоспроможність аграрного сектору визначається наявністю конкурентоздатних підприємств. Основу конкурентних переваг будь-якого підприємства складають конкурентоспроможність його виробничо-технологічного і фінансового потенціалу, системи управління, маркетингова політика, що проводиться. Маркетингова політика підприємства визначається основними характеристиками самого ринку діяльності цього підприємства, його типом і місткістю, наявністю конкурентів. Уточнено фактори, що визначають конкурентні позиції агропромислового комплексу, а саме: економіко-географічне положення; сировинні ресурси; демографічні ресурси; трудові ресурси, виробничий потенціал; фінансові ресурси. Україна як мала відкрита національна економіка, що відноситься до ринків глобальної системи фінансово-торгових стосунків, що формуються, активної вступає в контакт з суб'єктами цієї системи. Природно, будь-яка країна, яка вступає в контакт із зовнішнім світом повинна визначити своє місце і намагатися поліпшити свої позиції. Досягнення і високого рівня конкурентоспроможності у складі сучасної світової та національної економіки можливо тільки в країни з високим рівнем людського капіталу, а, отже, зайнятості і добробуту населення. Розвиток вітчизняного агропромислового комплексу, перетворення його на високоефективний і високоприбутковий сектор економіки є головним чинником забезпечення продовольчої безпеки країни і зачіпає інтереси всієї економічної системи держави.