Громадська думка як суспільний феномен

Лариса Боброва

Анотація


У статті розглянуто громадську думку як феномен масової свідомості, соціальний інститут і важливий чинник розвитку суспільства, який містить потужний потенціал із спрямування соціальної поведінки великих груп людей. Окреслено основні підходи до визначення громадської думки та проаналізовано її структурно-змістову, динамічну й функціональну складові. Встановлено, що громадська думка є продуктом масової свідомості, що репрезентує оціночні судження соціальних суб’єктів, на які впливають світоглядні норми, ідеї, цінності, сформовані в суспільній свідомості, а також інтереси та потреби, вироблені в процесі освоєння соціального буття. З’ясовано, що для функціонування громадської думки необхідні: суб’єкт, предмет інтересу, сформованість та канали вираження. Суб’єктами (носіями) громадської думки можуть бути малі і великі соціальні спільності різного рівня організації. Основними критеріями для визначення об’єкта громадської думки виступають громадські інтереси, актуальність та дискусійність. За своїми динамічними характеристиками громадська думка є нестабільною, мінливою та суперечливою. Вона відображає перетворення сучасного суспільства і повсякчас перебуває у стадії змін. У дослідженні розкрито основні етапи формування і розвитку громадської думки. Визначено, що громадська думка формується в процесі руху інформації в суспільстві, відображає людське буття, суспільну практику людей і виступає як регулятор діяльності. Встановлено, що громадська думка за належною освіченістю, інформованістю мас з певного питання, може бути дієвою силою, впливаючи на всі процеси суспільного життя. Стверджено, що становлення громадської думки зумовлено поєднанням особливостей суспільної свідомості та соціального буття будь-якого суспільства на конкретному етапі його розвитку і трансформації

Ключові слова


громадська думка; структурно-змістова складова громадської думки; динаміка громадської думки; функції громадської думки; формування громадської думки

Повний текст:

PDF

Посилання


М. О. Багмет, «Громадська думка як соціальний феномен: аналіз теоретико-методологічних підходів», Наукові праці Чорноморського держ. ун-ту ім. П. Могили, Т. 103, с. 57–60, 2008.

П. Бурдье, Ð¡Ð¾Ñ†Ð¸Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ð¸Ñ Ð¿Ð¾Ð»Ð¸Ñ‚Ð¸ÐºÐ¸. МоÑква, РоÑÑиÑ: Ð?зд. Socio-Logos, 1993.

Ю. Габермас, Структурні перетворення в сфері відкритості. Львів, Україна: Літопис, 2000.

Ð’. Ф. Гегель, СочинениÑ. ФилоÑÐ¾Ñ„Ð¸Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð°, Т. VII. МоÑква, РоÑÑиÑ: Ð?зд. СоцÑкгиз, 1934.

Л. М. Городенко, «Поняття "масова свідомість" принципи формування і демасифікації», Українське журналістикознавство, Вип. 14, с. 62–66, 2013. [Електронний ресурс]. Доступно: https://is.gd/z828QV Дата звернення: Лип. 28, 2022.

Б. А. Грушин, Мнения о мире и мир мнений. Проблемы методологии исследования общественного мнения. Москва, Россия: Политиздат, 1967.

У. Липпман, ОбщеÑтвенное мнение; К. Ð. ЛевинÑон, К. Ð’. Петренко, Ред. МоÑква, РоÑÑиÑ: Ð?зд. Ð?н-Ñ‚ Фонда ОбщеÑтвенное мнение, 2004.

Э. ÐоÑль-Ðойман, ОбщеÑтвенное мнение. Открытие Ñпирали молчаниÑ. МоÑква, РоÑÑиÑ: Ð?зд. ПрогреÑÑ-ÐкадемиÑ, 1996.

О. В. Петрунько, «Консолідувальний потенціал громадської думки: структурна, динамічна та функціональна складові», в Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави; М. М. Слюсаревського, Ред. Київ, Україна: Міленіум, Вип. 15, с. 207–214, 2013.

Г. Тард, «Мнение и топа», в ПÑÐ¸Ñ…Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ð¸Ñ Ñ‚Ð¾Ð»Ð¿, Г. Лебон, Кн. 1. МоÑква, РоÑÑиÑ: Ð?зд. «КСП+», 1998, 416 Ñ., Ñ. 257–411. [Электронный реÑурÑ]. ДоÑтупно: https://is.gd/1WXoH8 Дата зверненнÑ: Лип. 28, 2022.

С. А. Чукут, «Сутність і роль громадської думки в процесах державотворення», Грані, № 3(5), с. 44–52, 1999.

П. Д. Фролов, «Громадська думка у соціологічному та соціально-психологічному вимірах», Збірник наукових статей Київського міжнародного університету і Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, Вип. 4, с. 239–252, 2013.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.