Ґендерний підхід та ґендерно-орієнтоване бюджетування інклюзивної освіти як пріоритет управлінської діяльності

Роман Козенко, Тамара Пікож, В’ячеслав Супрун, Костянтин Супрун

Анотація


У статті розглянуто сучасний стан, наявні проблеми, особливості та перспективи впровадження ґендерного підходу в освітній галузі України. Охарактеризовано і розкрито зміст понять ґендер, ґендерна рівність, ґендерний підхід та ґендерно-орієнтоване бюджетування. Окреслено основні напрями ґендерної соціалізації молоді шляхом розвитку партнерства органів управління освітою, закладів та установ освіти, організацій громадянського суспільства в сучасних умовах реформування освіти в Україні на основі європейського досвіду та створення відповідних управлінських механізмів їх реалізації. Визначено актуальні питання формування національної освітньої політики щодо ґендерної рівності та ґендерного підходу в інклюзивній освіті, створення в закладах освіти відповідних передумов, які б надавали кожній людині можливість реалізуватися незалежно від ґендерної приналежності та стану здоров’я, фізичного, розумового, психічного розвитку, з урахуванням індивідуальних запитів, можливостей, здібностей та інтересів в умовах інклюзивного навчання як складової модернізації вітчизняної освіти, розбудови Нової української школи. Узагальнено особливості організації освітнього процесу в закладах освіти в умовах інклюзивного навчання, дано загальну характеристику і розкрито зміст понять інтеграції та інклюзії в освіті як найбільш сучасних форм навчання осіб з особливими освітніми потребами, порушеннями психофізичного розвитку та з інвалідністю, визначено наявні проблеми, особливості реалізації та перспективи організації інклюзивного навчання, реабілітації та створення інклюзивних робочих місць і забезпечення зайнятості осіб з інвалідністю. Безперечно, важливою складовою освітнього процесу постає трудове навчання та професійна орієнтація, формування професійного вибору з урахуванням можливостей осіб з особливими освітніми потребами, порушеннями психофізичного розвитку та з інвалідністю. Відтак, надзвичайно важливим є професійне орієнтування дівчат і юнаків з особливими освітніми потребами ще у початковій школі та формування у них професійно важливих якостей. Відповідно, однією з форм соціальної адаптації, а потім і часткової реабілітації стає інклюзивне навчання з використанням процедур, пов’язаних з трудовою діяльністю, для формування у дівчат і юнаків з особливими освітніми потребами знань, умінь і навичок, які в звичайній соціокультурній ситуації дозволяють їм компенсувати дефект трудового навчання. Водночас, управління інноваційним розвитком взаємопов’язаних ринку освітніх послуг, праці та зайнятості населення України в умовах трансформаційних змін здійснюється з урахуванням наявного соціально-економічного стану України і передбачає інклюзивність ринку праці, його адаптацію до демографічних змін, підвищення продуктивності праці, активну підтримку формування нових знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність, на основі сучасних освітніх технологій та суспільного запиту на підготовку, перепідготовку як працюючих, так і майбутніх фахівців різних верств населення у різних сферах діяльності. Акцентовано увагу, що процеси інклюзії осіб з особливими потребами в закладах освіти набудуть подальшого розвитку в Україні за умови формування ефективної системи надання освітніх послуг особам з особливими освітніми потребами на всіх рівнях освіти, зміни ставлення суспільства до цієї категорії осіб, покращення кадрового, матеріально-технічного та фінансового забезпечення інклюзивної освіти, впровадження ґендерно-орієнтованого бюджетування інклюзивного навчання в бюджетному освітньому процесі та необхідності їх нормативно-правового забезпечення для досягнення ґендерної рівності в Україні, здійснення необхідної фахової підготовки педагогічних працівників і обслуговуючого персоналу, проведення їх масової перепідготовки та підвищення кваліфікації

Ключові слова


ґендер; ґендерна рівність; ґендерний підхід; ґендерно-орієнтоване бюджетування; бюджетний процес; бюджетна програма; особливі освітні потреби; інтеграція; інклюзія; інклюзивне навчання

Повний текст:

PDF

Посилання


Я. О. Божко, «Механізми модернізації державної політики у сфері зайнятості осіб з інвалідністю в Україні», дис. канд. наук, Нац. акад. держ. управл. при Президентові України. Київ, 2020.

В. Бондар, «Інклюзивне навчання як соціально-педагогічний феномен», Рідна школа, № 3, с. 10–14, 2011.

О. І. Бондарчук, О. О. Нежинська, Психологічні умови формування ґендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів. Київ, Україна: ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2014, 180 с.

Верховна Рада України. (2010, Лип. 8). Бюджетний кодекс України № 2456-VI. [Електронний ресурс]. Доступно: https://bit.ly/331L3rM

Верховна Рада України. (1996, Черв. 28). Конституція України № 254к/96-ВР. [Електронний ресурс]. Доступно: https://bit.ly/3otIs1q

М. Геппл, Э. Фестл, «Гендерное бюджетирование в Австрии. Первый опыт», Organisation for Economic Co‐operation and Development. [Электронный ресурс]. Доступно: https://bit.ly/3uw6nAU

В. Громовий, «Гендер в освіті: Шведський та український погляди», Управління освітою, № 20, с. 5–8, 2005.

Державний веб-портал бюджету для громадян / Міністерство фінансів України. [Електронний ресурс]. Доступно: https://bit.ly/3GwiHDU Дата звернення: Груд. 06, 2021.

Інвалідність та суспільство / Л. Байда, О. Красюкова-Енс, В. Азін та ін.; Л. Байди, О. Красюкової-Енс, Ред. Київ, Україна: Київ. ун-т, 2011, 188 с.

Інклюзивна освіта від А до Я / уклад. Н. В. Заєркова, А. О. Трейтяк. Київ, Україна, 2016, 68 с.

О. Кікінеджі, «Формування гендерної культури молоді: проблеми та перспективи», Шлях освіти, № 1, с. 27–28, 2004.

А. Колупаєва, Інклюзивна освіта: реалії та перспективи. Київ, Україна: Самміт-Книга, 2009, 272 с.

Концептуальні аспекти інклюзивної освіти. Інклюзивна школа: особливості організації та управління. / А. А. Колупаєва, Ю. М. Найда, Н. З. Софій та ін.; Л. І. Даниленко, Ред. 2-ге вид., стереотип. Київ, Україна: ФОП Парашин І.С., 2010, 128 с.

В. П. Кравець, Т. В. Говорун, О. М. Кікінежді, Гендерні дослідження: прикладні аспекти. Тернопіль, Україна: Навч. кн. Богдан, 2013, 448 с.

«Кратко о важном: "Гендерно-ориентированное бюджетирование – это инструмент расширения прав и возможностей женщин и сокращения неравенства в нашем обществе"», Структура Организации Объединенных Наций «ООН-женщины». [Электронный ресурс]. Доступно: https://bit.ly/3BaqjL5

І. С. Мунтян, «Ґендерний підхід у професійній підготовці студентів вищих педагогічних закладів», дис. канд. наук. Одеса, 2004.

Н. О. Приходькіна, «Педагогічні умови реалізації гендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей», дис. канд. наук, Держ. вищий навч. заклад «Ун-т менедж. освіти». Київ, 2008.

К. М. Роменська, «Гендерно-орієнтоване бюджетування в умовах розвитку бюджетного процесу України», Ефективна економіка, № 5, 2020. [Електронний ресурс]. Доступно: https://bit.ly/3oqZAoA DOI: 10.32702/2307-2105-2020.5.53

«Ситуація на зареєстрованому ринку праці та діяльність Державної служби зайнятості у січні‐серпні 2021 року», Державний центр зайнятості. Аналітична та статистична інформація. [Електронний ресурс]. Доступно: https://bit.ly/3B6AyQv

В. В. Супрун, «Ґендерний підхід та ґендерно-орієнтоване бюджетування освіти як пріоритет державної політики України», Вісник післядипломної освіти. Серія «Соціальні та поведінкові науки», державне управління, вип. 13(42), с. 200–230, 2020.

Характер праці змінюється. 30 сигналів на які треба звернути увагу для досягнення сталого майбутнього / Туна Гокце та ін. [Електронний ресурс]. Доступно: https://bit.ly/3B0ERwV

О. Цокур, І. Іванова, «Основи ґендерного виховання», Ґендерний розвиток у суспільстві. 2‐ге вид. Київ, Україна: ПЦ «Фоліант», 2005, с. 183–223.

А. Г. Шевцов, Сучасні проблеми освіти і професійної реабілітації людей з вадами здоров’я. Київ, Україна, 2004, 200 с.

К. Б. Шевченко, Гендерна політика в Україні: визначення, формування, управління. Харків, Україна: Нац. ун-т внутр. справ, 2003, 165 с.

Ю. Щербяк. Інклюзивна освіта в загальноосвітньому навчальному закладі: теоретико-методологічні аспекти. [Електронний ресурс]. Доступно: https://bit.ly/3HNRJJr

І. Ярмощук, «Інклюзивне навчання в системі освіти», Шлях освіти, № 2, с. 24–28, 2009.

E. Hayes, «Insights from Women’s Experiences for Teaching and Learning», In EffectiveTeaching Styles, New Directions for Continuing Education; E. Hayes, Еdit., № 43, 1989.

J. M. Hugo, «Adult Education History and the Issue of Gender: Toward a Different History of Adult Education in America», Adult Education Quarterly, № 41(1), 1990.

A. P. Grace, P. A. Gouthro, «Using models of feminist pedagogy to think about issues and directions in graduate education for women students», In Studies in continuing education, № 22(1), 2000.

E. Tisdell, «Creating inclusive adult learning environment: insight from multicultural education in feminist pedagogy», Columbus, Ohio, ERIC Clearing House on Adult, Career, and Vocational Education Series, № 361, 1995.

P. McLaren, Crirical Pedagogy and Predatory Culture. London, N.Y., 1995.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.