Життєстійкість підлітків з різним типом акцентуації

Анотація

У статті представлені результати теоретико-емпіричного дослідження, спрямованого на вивчення особливостей життєстійкості старших підлітків. В якості чинника, що впливає на особливості прояву життєстійкості у старших підлітків було обрано тип акцентуації характеру. Життєстійкість в цій роботі розглядається як властивість особистості, що характеризує міру здатності особистості витримувати стресові ситуації, зберігаючи при цьому внутрішню збалансованість і не знижуючи успішності діяльності. Для діагностики типу акцентуації характеру використовувався Тест-опитувальник Х. Шмішека. Вивчення проявів життєстійкості було здійснено за допомогою «Тест життєстійкості» Д. Леонтьєва, О. Расказової. Наведено результати кореляційного аналізу між показниками життєстійкості і типом акцентуації характеру. Виявлена наявність переважно від’ємних значимих кореляційних зв’язків між більшістю показників життєстійкості і такими типами акцентуації характеру, як: застрягання, педантичність, неврівноваженість, тривожність, гіпертимність, дистимність, циклотимічність, екзальтованість. Розглянуто та проаналізовано профілі показників життєстійкості у групах осіб з різним типом акцентуацій характеру. Встановлено, що між особливостями прояву життєстійкості та акцентуаціями характеру у підлітків існує певне співвідношення, що виявляється у специфічному поєднанні показників життєстійкості і рівнях, яких вони досягають. Показано, що осіб з циклотимічним та екзальтовано-емотивним типами акцентуації характеризує розгубленість у житті, відсутність особистісно значущих цілей і смислу життя, відчуття безпорадності, відсутність контролю та впливу на результати подій свого життя. Осіб з гіпертимним типом і гіпертимно-емотивним типом акцентуації відрізняє прагматичне ставлення до всіх аспектів життєдіяльності. Ці особи відкриті до всього нового, впевнені в тому, що все, що з ними відбувається, сприяє їх розвитку за рахунок отриманих знань, а також позитивного і негативного досвіду