Актуальні проблеми зовнішньополітичної діяльності держави для забезпечення національної безпеки

Анотація

У статті розглянуто актуальні проблеми зовнішньополітичної діяльності держави для забезпечення національної безпеки. Визначено, що сучасний стан міжнародних відносин характеризується високою нестабільністю і послабленням впливу міжнародних організацій, що мають забезпечувати дотримання норм міжнародного права, а також мобілізацію зусиль для подолання глобальних викликів. Це актуалізує важливість реалізації ухвалених за останній період в Україні стратегічних документів, які стосуються зовнішньої політики та національної безпеки. Встановлено, що до актуальних питань національної безпеки у зовнішній політиці слід віднести: об’єднання міжнародних партнерів у протидії російській агресії, зміна загального характеру зовнішньої політики України від пасивної до активної, активізація української дипломатії в стратегічно важливих для нашої держави напрямах – вступ до ЄС та НАТО; зміцнення обороноздатності держави. Розглянуто окремі аспекти протидії російській агресії та відновлення територіальної цілісності та суверенітету України як головного пріоритету зовнішньополітичної діяльності. Проаналізовано різні типи стратегічних відносин України з іншими державами, визначено необхідність акцентувати увагу на першочергових контактах, використовувати стратегічні відносини з різними партнерами, враховуючи їх зацікавленість у спільних діях. Визначено, що перспективу євроатлантичної інтеграції, що містить такі напрями як взаємосумісність збройних сил, реформи, передбачені річними національними програмами Україна-НАТО, залучення України до діяльності Альянсу за різними аспектами може значно посилити участь України у реалізації Стратегічної концепції НАТО-2030. Розглянуто можливості участі України у проектах ЄС – PESCO. ЕІ2, новій ініціативі ЄС «Стратегічний компас безпеки і оборони», у якому зазначено план дій щодо забезпечення внутрішньої безпеки Євросоюзу у довгостроковій перспективі. Україна включена у цьому проекті до кола партнерів, що є підтвердженням намірів до спільних дій із врегулювання криз та підтримки захисту суверенітету та територіальної цілісності всіх європейських країн. Доведено необхідність акцентувати увагу на розширенні кола держав, що підтримують Україну, збереженні на міжнародному порядку денному питання збройної агресії Кремля, донесенні до світової спільноти правди про російські злочини, використанні різних міжнародних механізмів протидії агресору, утриманні і зміцненні санкційного режиму колективного Заходу, притягненні РФ до міжнародно-правової відповідальності тощо