Уявлення про школу учнів, батьків, вчителів та шкільних технічних працівників

Галина Бевз

Анотація


У статті розкриваються результати емпіричного дослідження соціальних уявлень про школу учасників освітнього процесу: учнів, батьків, вчителів та технічних шкільних працівників. Учасниками дослідження були 388 респондентів. Дослідження проводилося у 2019–2220 роках у школах з впровадженням на рівні початкової освіти реформи «Нова українська школа». Методам дослідження був асоціативний тест. Аналіз отриманих результатів здійснювався методом якісної та кількісної статистики (кореляційний та кластерний аналіз – агломеративний та дерево умовного висновку). Дослідженням було підтверджено класичні положення концепції соціальних уявлень щодо когнітивної поліфазії, варіативності та співвіднесення асоціативних рядів із певною групою респондентів. Встановлено, що всі учасники освітнього процесу мають спільне поле соціальних уявлень про школу, що відобразилися у двадцять двох асоціативних рядах категорій. При цьому візерунок поєднання асоціацій, їхнє ядро і периферія у кожній окремій групі виявився специфічно окресленим, що несе у собі унікальні смисли. Носіями найбільш конкретних уявлень про державно-ціннісне призначення школи виявилися технічні працівники. Позиція вчителів представлена як трансформаційна згідно поставлених задач взаємодії, навчання, оцінювання, посередництва та публічних презентацій. Позиція батьків отримала подвійне представлення відносно адміністрації школи (як замовник) і вчителів (опосередковано підпорядковане). Уявлення учнів про школу виявилося сформованим навколо трьох ключових позицій: межі освітнього процесу, проведення часу і власне-соціальне значення освіти, саме яке і визначає напрям її свідомого здобуття. Встановлено, що уніфікація даних всіх груп вибірки вносить смислові зміни в асоціативні ряди, а надання переваг узагальненим трактуванням школи всіма учасниками освітнього процесу може знівелювати особливості кожної окремої групи та її унікальний вклад у розвиток освіти. Доведено, що згідно кількісного складу кожної групи щодо ситуації, уявлення про школу можуть зазнавати динамічних змін. Проведене дослідження надає підстави для розширення спектру цільових наукових досліджень щодо визначення соціально-психологічних характеристик учасників освітнього процесу як окремих та незалежних категорій стейкхолдерів (інтересантів) освіти

Ключові слова


соціальні уявлення; асоціації; стейкхолдери освіти; школа; реформа освіти

Повний текст:

PDF

Посилання


Социальная психология; С. Московичи, Ред. – 7-е изд. Санкт-Петербург, Россия: Питер, 2007, с. 372–405.

Л. П. Волченко, С. О. Гарькавець, «Емпіричне вивчення уявлень старших школярів про особливості соціально-нормативної активності особистості», Black sea: Scientific journal of academic research. Multidisciplinary journal. Psychology and Sociology Sciences. Tbilisi, Р. 60–65, 2015.

Л. П. Волченко, «Про деякі результати емпіричного дослідження соціальних уявлень старших школярів», Теоретичні і прикладні проблеми психології: зб. наук. праць Східноукр. нац. ун-ту ім. Володимира Даля. Сєвєродонецьк: СНУ ім. В. Даля, № 3(38), с. 119–126, 2015.

Л. Боровець, «Що батьки думають про освіту та зміни у школах?», Вокс. Україна. Суспільство. 27 Черв., 2019. [Електронний ресурс]. Доступно: https://voxukraine.org/shho-batki-dumayut-pro-osvitu-ta-zmini-u-shkolah/

М. Слюсаревський, О. Гуменюк, М. Дворник, Л. Черниш, «Соціальна ситуація в Україні: особливості відображення трасформаційних процесів у громадській думці (2016–2018)», Довідник. Київ, Україна: 2018, 261 с. [Електронний ресурс]. Доступно: http://ispp.org.ua/

Верховна Рада України. (2020, Січ. 16). Закон № 463-IX «Про повну загальну середню освіту». [Електронний ресурс]. Доступно: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text

Г. В. Піскурська, «Стейкхолдерський підхід у забезпеченні якості вищої освіти», Педагогіка, психологія і соціологія, № 1(24), с. 69–77, 2019.

А. С. Воронцова, А. Є. Артюхов, В. Ю. Барвінок, «Ідентифікація основних стейкхолдерів в системі освіти впродовж життя для запобігання трудовій еміграції», Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Серія Економіка/Економіка та управління підприємствами, Вип. 830, с. 97–102, 2021.

T. Hothorn, K. Hornik, A. Zeileis, «Unbiased Recursive Partitioning: A Conditional Inference Framework», Journal of Computational and Graphical Statistics, № 15(3), р. 651–674, 2006.

J. H. Ward, «Hierarchical grouping to optimize an objective function», Journal of the American Statistical Association, 236 р., 1963.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.