Вплив трудової міграції на національний ринок праці

Анотація

У статті досліджено важливі аспекти сутності трудової міграції та її соціально-економічного змісту, а також її основні види і чинники. Авторами проаналізована динаміка основних показників трудової міграції в Україні, гострі питання трудової міграції, які потребують врегулювання. Досліджено основні спонукальні мотиви українських трудових мігрантів і країни їх працевлаштування. Зокрема визначено, що основна причина трудової міграції українців за кордон полягає у труднощах із пошуком гідно оплачуваної роботи на батьківщині. Упродовж останніх п’яти років економічні чинники міграції посилилися політичними та безпековими, що й привело до швидкого зростання міграційних настроїв населення та інтенсивності міграції. Український ринок праці характеризується професійно-кваліфікаційним дисбалансом робочої сили та неоднорідністю кон’юнктури. А відтік трудових кадрів відбувається за останні роки також за рахунок внутрішньої міграції в країні і трудової міграції українців. Можна констатувати, що Україна стала одним із основних трудових донорів для країн Західної Європи. Враховуючи підписання Угоди про Асоціацію Україна – ЄС, то на сьогоднішній день трудова міграція українців набирає нових обертів завдяки відкритому доступ до ринку товарів Євросоюзу, а також до ринків праці. Сьогодні українці стали одними з ключових трудових мігрантів зі сходу, особливо в таких країнах як Польща, Чехія і Угорщина. Реалії сьогодення засвідчили, що трудова міграція з України з метою працевлаштування в країнах ЄС на певний термін з метою заробітку, буде продовжуватись і у майбутньому. Обґрунтовано, що наслідки міграційних процесів є неоднозначними на національний ринок праці. Їхній вплив на соціально-економічний і політичний розвиток України збільшується. Авторами продемонстровано переваги і недоліки для України в цілому. У цілому, наслідки міграції для України досі були позитивними, але якщо значний чистий відтік мігрантів буде продовжуватись такими ж темпами, то Україна все-таки зазнає катастрофічних втрат. Тому, головним завданням розвитку системи управління міграцією є визначення максимально можливих і максимально узгоджених на міждержавному рівні меж внутрішньої компетенції держави в організації міграційного процесу