Експортний потенціал підприємства: сутність, принципи формування та умови максимізації

Юлія Бондар, Ніна Легінькова, Ірина Фабрика

Анотація


У статті розглянуто механізм формування та реалізації експортного потенціалу господарюючих суб'єктів на основі гнучкого узгодження економічних і неекономічних інструментів за допомогою якісного вдосконалення експортного потенціалу і посилення національної експортної політики суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності шляхом активізації їх діяльності на світовому ринку. Розкрито поняття «експортний потенціал», що характеризується не тільки абсолютним обсягом експорту, а й резервами матеріально-технічних, товарних, інтелектуальних, трудових та інших ресурсів, що можуть бути задіяні для здійснення зовнішньоекономічних операцій за визначених умов. Слід зазначити, що експортний потенціал може розглядатись як сукупність засобів, здатностей, джерел, ресурсів, які можуть бути мобілізовані, задіяні та використані для вирішення конкретного завдання та досягнення стратегічних цілей суб’єкта. При цьому експортний потенціал виступає як система, елементи якої підпорядковані виконанню конкретної функції, також виділяються підходи щодо формування експортного потенціалу підприємства. Експортний потенціал визначає не тільки наявність перелічених вище ресурсів, а й рівень їх ефективного використання для формування стійких конкурентних переваг і досягнення стратегічних цілей на зовнішніх ринках. Зокрема визначити складові технічного потенціалу підприємства та управлінсько-маркетингового потенціалу, а також експортного потенціалу на конкретний час відповідно до ступеня його використання. Для підприємств метою є максимізація експортного потенціалу, тому у статті вирішуються такі питання, як можливість випускати відповідну продукцію, визначення множини ринків та їх потреби, створення ефективної системи просування та збуту продукту на визначеному ринку. Слід зазначити, що для більшості вітчизняних підприємств завдання підвищення експортного потенціалу формується у спрощеному варіанті, а саме – виробляти конкурентоздатну продукцію, реалізувати її за конкурентоздатними цінами на визначених ринках

Ключові слова


підприємство; експортний потенціал; світове господарство; зовнішній ринок; конкурентоспроможність; ринок

Повний текст:

PDF

Посилання


Т. О. Бабан, «Сутність поняття «експортний потенціал» у економічній науці», Збірник наукових праць Таврійського держ. агротехнологічного ун-ту (економічні науки). Мелітополь: «Люкс», Т. 2, № 2(18), с. 7–17, 2012.

Н. В. Бикова, «Експортний потенціал підприємств лісопромислового комплексу», автореф. дис. канд. наук; Київ. нац. торг.-екон. ун-т. Київ, 2011.

Ю. Л. Зборовська, «Формування експортного потенціалу переробних підприємств АПК», автореф. дис. канд. наук; Уман. нац. ун-т садівництва. Умань, 2011.

А. І. Кредісов, В. А. Вергун, В. П. Клочко, С. М. Березовенко, В. В. Волошин. Фінансовий сектор ринкової та транзитивної економік: навч. посіб. Київ, Україна: Знання України, 2004, 351 с.

Л. С. Кобыляцкий, «Организационно-методические подходы к повышению экспортного потециала инвестиционного комплекса», Персонал, № 12, с. 68–75, 2002.

О. С. Шнипко, Національна конкурентоспроможність: сутність, проблеми, механізми реалізації. Київ, Україна: Наукова думка, 2003.

К. В. Іванієнко, «Узагальнення підходів щодо визначення поняття "Експортний потенціал"». Бізнес Інформ, №5, с. 291–297, 2014.

Ю. А. Бондар, Н. І. Легінькова, І. В. Фабрика, «Стратегічне управління експортним потенціалом підприємств», Інституціалізація як фактор забезпечення розвитку системи інвестиційно-інноваційної безпеки України кол. монографія. Запоріжжя, Україна: Видав. дім «Гельветика», 2019, с. 335–350.

І. В. Фабрика, «Управління експортним потенціалом підприємств машинобудівної галузі», дис. канд. наук. Кривий Ріг, 2018, 294 с.

М. Портер, Стратегія конкуренції. Методика аналізу галузей і діяльності конкурентів; пер. з англ. А. Олійник, Р. Скіпальський. Київ, Україна: Основи, 1997, 390 с.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.