Соціальний популізм як психологічна маніпуляція електоратом у перехідному українському суспільстві

Олег Шманько

Анотація


У статті розкривається значення негативних психологічних маніпулятивних технологій, що мають місце у сучасному перехідному українському суспільстві в процесі політичної діяльності. Вони пов’язані з процесом, який прийнято зараз називати популізмом. Автор доводить, що поряд з такими видами популізму як національний, релігійний, військовий, антиолігархічний та ін. дуже важливе значення займає соціальний. Соціальний популізм характерний для країн з різним рівнем розвитку, але суспільства перехідного типу мають більший ризик піддатися цьому явищу. Крім того, в Україні є значною частка населення, для яких основним джерелом доходів став перерозподіл державного бюджету (пенсіонери, бюджетники, тимчасово не зайняті та ін.). Така категорія є теж піддатливою для психологічних маніпуляцій, адже лозунги збільшення соціальних виплат є запотребованими в цьому середовищі. З метою визначення рівня вразливості сучасним українським суспільством соціального популізму проведено емпіричне дослідження серед 200 мешканців м. Чернівців та Чернівецького району Чернівецької області. Зроблено висновок про високий рівень підтримки соціально-популістських ідей серед народу. Більшості опитаних підтримують популістські соціальні обіцянки, не звертаючи уваги на те, що буде з доходами та економікою  після їх виконання. Автор пропонує механізми мінімізації негативних проявів популізму, які мають полягати в об’єднанні зусиль політико-владної еліти при застосуванні інструментів громадянського суспільства. Масштабна просвітницька робота, підвищення кваліфікації представників органів державної влади та місцевого самоврядування, виховання майбутньої еліти на засадах професійності, компетентності, відповідальності, моральних цінностей – важливі інструменти подолання проявів популізму на сучасному етапі. Автор підкреслює, що проблеми соціального захисту населення вимагають чіткого неупередженого підходу з боку влади та політиків, а з боку населення – необхідне розуміння розділення реального потенціалу держави щодо захисту незахищених категорій громадян від бажаних, а іноді і фантастичних обіцянок, які неможливо виконати

Ключові слова


популізм; електоральна підтримка; психологічна маніпуляція; державна влада; просвітницька робота; територіальні громади

Повний текст:

PDF

Посилання


1 G. Ionescu and E. Gellner, Populism, Its Meanings and National Characteristic. London, 1969, 213 р.

2 M. Canovan, «Trust the People! Populism and the Two Faces of Democracy», Political Studies, XLVII, р. 2–16, 1999.

3 М. Canovan, Populism. New York, Harcourt Brace Jovanovich, 1981, 351 р.

4 E. Laclau, On Populist Reason. London: Verso, 2005. 276 p. [Online]. Available: https://books.google.com.ua/books

5 P. A iles, «Syndrome, Not a Doctrine: Some Elementary Theses on populism», Populism. Its Meanings and National Characteristics. London: Macmillan, 1969, р. 166–179.

6 E. Shils, The Torment оf Secrecy: The Background And Consequences оf American Security Policies. London: Heinemann, 1956, 259 p.

7 С. М. Мигаль «Популізм в політичному житті суспільства», автореф. дис. канд. наук; Одеський ун-т ім. І. І. Мечникова, Одеса, 1995, 14 с.

8 М. М. Дем’яненко, «Популізм як політичний феномен і маніпулятивна технологія», дис. канд. наук; Київський нац. торгов.-екон. ун-т. Київ, 2015, 177 с.

9 Т. П. Прядко, «Популізм як ризик демократичного розвитку і засіб політичної мобілізації електорату», автореф. дис. канд. наук, Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова, 2018, 22 с.

10 В. Бурдяк, Ю. Макар, «Популізм – складова діяльності українських політичних партій», Україна-Європа-Світ: Міжнародний зб. наук. праць. Серія: Історія, міжнар. відносини, Вип. 10, с. 130–138, 2012. [Електронний ресурс].

Доступно: https://shron1.chtyvo.org.ua/Burdiak_Vira/Populizm_skladova_diialnosti_ukrainskykh_politychnykh_partii.pdf?PHPSESSID=l5hb4udgthqrtgulkk1m6pa7k7

11 О. В. Лісничук «Популізм в Україні: теоретичні засади і проблеми вивчення феномену», Наукові записки Ін-та політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Вип. 4(78), с. 63–73, 2015.

12 Т. Радь, «Теоретичні засади популізму», Akademia. [Електронний ресурс]. Доступно: http://www.academia.edu/9639276

13 С. О. Телешун, «Український популізм і виборчі реалії», Відкриті очі. [Електронний ресурс]. Доступно: http://www.vidkryti-ochi.org.ua/2009/

14 О. Крамар, «Більше половини українців перебувають за межею бідності», Hromadske.ua. [Електронний ресурс].

Доступно: https://hromadske.ua/posts/bilshe-polovini-ukrayinciv-perebuvayut-za-mezheyu-bidnosti-institut-demografiyi

15 Д. Яблонський, Д. Михайлишина, П. Ілляшенко, «Як зробити українців менш вразливими до популізму», Центр економічної стратегії. [Електронний ресурс]. Доступно: https://ces.org.ua/populism-paper/

16 Т. П. Прядко, «Популізм як ризик демократичного розвитку і засіб політичної мобілізації електорату», автореф. дис. канд. наук, Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова, 2018, с. 13.

17 «Оцінка рівня популізму на парламентських виборах 2014 року», Брифінг-презентація. [Електронний ресурс].

Доступно: https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/1718789-66968341b708c17928dd4e5aeadfd6b9.html


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.